здійсненні покупцем обов'язку по прийманню товару велике значення мають термін і порядок приймання, які сторони закріпили в договорі поставки. За порушення даних умов договору на покупця угодою сторін може бути покладена відповідальність. Сторони також можуть при укладенні договору визначити порядок приймання товару і встановити відповідальність за його порушення шляхом вказівки на нормативний акт, що підлягає застосуванню в даному випадку. Зокрема, можна застосовувати Положення про приймання товару по кількості і якості, в якому передбачені обов'язки постачальника при відвантаженні товару покупцю, обов'язки покупця при отриманні товару від перевізника при здійсненні приймання товару, загальні умови і терміни приймання товару по кількості і якості, особливості приймання товару по кількості, особливості приймання товару за якістю а також порядок складання акту приймання товару по кількості і якості.
Вказане Положення встановлює, що покупець або уповноважена ним особа зобов'язані: правильно і своєчасно здійснити приймання товару, забезпечити збереження і запобігти можливості утворення недостачі, розкрадання і псування цього товару, а також змішування, його з іншим однорідним товаром. Покупцю слід перевіряти справність засобів вимірювання і випробування, які використовуються для визначення якості товару, здійснювати контроль за роботою осіб, на яких покладене приймання товару по кількості і якості.
Положенням про приймання товарів по кількості і якості передбачені терміни виконання покупцем свого обов'язку по прийманню товару. Зокрема, п.__ Положення передбачає, що приймання товару за якістю на складі покупця визначається наступними термінами:
під час вступу товару з іншого населеного пункту - не пізніше 20 днів, а швидкопсувного товару - не пізніше 24 годин після його отримання від транспортної організації або надходження на склад покупця;
під час вступу товару з даного населеного пункту - не пізніше 10 днів, а швидкопсувного товару -- не пізніше 24 годин після його отримання від транспортної організації або надходження на склад покупця.
За недотримання вказаних і інших обов'язків, обумовлених в договорі, покупець несе відповідальність у формі неустойки і відшкодування збитків постачальнику. Сторони також можуть встановити відповідальність за порушення покупцем обов'язку письмово повідомити постачальника про виявлені в процесі приймання невідповідності і недоліки товару. Таким чином, якщо постачальник передав покупцю товари, не передбачені договором, або з порушенням умов про кількість, асортимент, терміни поставки і т.п., покупець має право відмовитися від поставленого товару. Але в той же час до тих пір, поки постачальник не розпорядиться цим товаром покупець зобов'язаний створити такі умови зберігання, які виключають можливість розкрадання, псування, недостачі товарів.
Оскільки право власності на товари при цьому не переходить до покупця, він зобов'язаний негайно повідомити постачальника про відмову прийняти товари і їх відповідальне зберігання. За покупцем в такому разі закріплюється право реалізувати товар або повернути його постачальнику, зажадавши від нього відшкодування всіх витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням товару, його реалізацією і поверненням.
Проте в практиці нерідкі випадки порушення даної норми.
Наприклад, птахофабрика міста А. винна була отримати від птахозаводу міста Б. 54000 штук племінного курячого яйця, але без поважних причин від їх отримання відмовилася. В результаті завод повинен був продати їх в торгову мережу по більш низькій ціні. Заподіяний збиток від різниці в цінах суд стягнув на користь заводу. Можливий і інший варіант. Для доставки яєць завод замовив спеціальний вагон, в результаті відмови покупця прийняти поставлений товар завод поніс збитки у розмірі вартості спецвагона, які і були згодом стягнуті з покупця.
У зв'язку з цим сторони при укладенні договору повинні чітко обумовлювати всі умови, у тому числі і пов'язані з порядком приймання товарів по кількості і якості. Слід також пам'ятати, посилаючись в договорах на положення різних нормативних актів, що багато моментів в них просто не передбачаються, а залишаються на розсуд сторін.
3.2. Відповідальність покупця за необґрунтовану відмову від оплати і невчасну оплату поставленого товару і інші порушення договору поставки
Законодавством передбачений обов'язок покупця оплатити товари, що поставляються (ст.691 ЦК України); порушення даного обов'язку покупцем може виражатися у відмові від оплати або в невчасній оплаті поставленого товару (оплаті товару пізніше обумовленого договором терміну, оскільки навряд чи сторони в своїй угоді будуть встановлювати відповідальність за передоплату товару). Якщо ж покупець порушуючи договір відмовляється прийняти і сплатити товар, постачальник має право по своєму вибору зажадати оплату товару або відмовитися від виконання договору, а також зажадати відшкодування йому виниклих у зв'язку з цим збитків.
В даному випадку важливу роль будуть відігравати умови договору поставки, що стосуються порядку розрахунків між сторонами. Сторони можуть встановити будь-який порядок розрахунків шляхом включення в угоду відповідних умов: розрахунок може проводитись до здійснення постачальником свого зобов'язання поставити товар (повна або часткова передоплата) або після цього наявними грошовими коштами або в безготівковій формі (через банк). Якщо угодою сторін порядок і форма розрахунків не визначені, то розрахунки здійснюються платіжними дорученнями. Сторони можуть встановити порядок розрахунків і шляхом вказівки в договорі нормативних актів підлягаючих до застосування.
В договорі поставки велике значення мають пункти про термін і порядок оплати товарів, які у загальних рисах передбачені ст. ст. 691-695 ЦК. Покупець зобов'язаний сплатити товар безпосередньо до або після передачі йому постачальником товару, якщо інше не передбачене законодавством, договором або не витікає з суті зобов'язання.
Коли сторони передбачають в договорі попередню оплату товарів (тобто оплату товарів до передачі їх покупцю), то вони можуть обумовити і конкретний термін відвантаження товарів з моменту надходження платежу