В підприємницькій діяльності можливі випадки безпосередніх розрахунків постачальника з одержувачами товарів, вказаними в договорі поставки або відвантажувальній рознарядці покупця. Можлива також оплата товару за покупця третім особам (платником). Якщо одержувач або платник необґрунтовано відмовився від оплати поставленого товару або ухиляється від попередньої оплати, передбаченої договором, або припустився прострочення оплати товару, то постачальник в праві зажадати оплату товарів від покупця, а також зобов'язати покупця відшкодувати збитки.

Обґрунтованість або необґрунтованість відмови від оплати ухилення від оплати, або прострочення оплати встановлюється, в тому числі господарським судом, залежно від дотримання умов договору постачальником.

За загальним правилом покупець зобов'язаний сплатити товар за ціною передбаченою договором, а якщо вона не передбачена, - по ціні, узгодженій в порядку, який сторони наперед передбачили в договорі. Як правило, в довгострокових договорах ціна товару узгоджується сторонами в протоколі узгодження договірної ціни, прикладеному до договору, а потім коректується з урахуванням рівня інфляції. Для цін, фіксованих на певний період, їх подальше корегування може відбуватися шляхом підписання нового протоколу. При використанні ковзаючих цін вони кожного разу встановлюються залежно від зміни вибраного сторонами показника, наприклад, середньострокові темпи інфляції.

Ціни визначаються в специфікаціях на кожну партію товару або, найчастіше, на дату виставляння платіжних документів для оплати партії товару, що поставляється, причому перевага віддається твердо фіксованим цінам на певний період з подальшим корегуванням їхнього рівня з ціллю компенсації інфляції. Сторони можуть в умовах договору припуститися можливості корегування ціни в залежності від показників, визначальних ціну товару (собівартість, витрати і т.п.).

За загальними правилами покупець зобов'язаний прийняти (акцептувати) платіжну вимогу постачальника і сплатити товар. Проте в даному випадку збоку покупця можлива обґрунтована відмова від акцепту платіжної вимоги, тобто відмова, передбачена самою угодою або законодавством. Це може мати місце, коли, наприклад постачальник вимагає оплати не замовленого товару (не передбаченого договором), ціна на товар не узгоджена або не затверджена, а також якщо постачальник поставив недоброякісний, некомплектний, немаркірований або неналежно маркірований товар, якщо таке передбачене в договорі.

Покупець має право не оплачувати продукцію, поставка якої прострочена, за умови, що він повідомив постачальника про відмову її прийняти, а постачальник всупереч повідомленню все ж таки здійснив відвантаження продукції, інакше на покупця можуть бути накладені заходи відповідальності.

Покупець може і частково відмовитися від оплати, якщо наприклад, перевищені встановлені договором ціни, у вимогу про оплату включені невстановлені націнки.

Сторони мають право з урахуванням конкретних умов поставки включити в договір додаткові, не передбачені нормативними актами підстави для відмови від оплати платіжних документів.

Покупець, посилаючись на договір, повинен вказати, який його пункт порушений постачальником, і мотив відмови. Наприклад, покупцю за договором надається право частково відмовитися від оплати рахунку за поворотну тару, надавши в обґрунтовування відмови акт на недобру якість тари.

Слід враховувати, що банк в таких випадках перевіряє чи відповідають підстави відмови від акцепту платіжної вимоги законодавству, але не перевіряє, чи мало місце дане порушення постачальником договору.

У разі неоплати продукції покупець не має права її використати, а зобов'язаний прийняти на відповідальне зберігання (ст. 690 ЦК України). При невиконанні покупцем такої умови суд задовольняє вимоги постачальника про стягнення вартості використаної продукції. Питання про стягнення штрафу вирішується в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи, обґрунтованості відмови і т.д.

Законодавством передбачена можливість оплати товарів одержувачем (платником) за дорученням покупця. Проте відповідальність за невиконання платником його зобов'язання лежить за загальним правилом на покупці. Якщо договором передбачено, що оплата здійснюється одержувачем (платником), а одержувач необґрунтовано відмовився від оплати або не здійснив її в встановлений термін, постачальник має право вимагати від покупця оплати поставленого товару і збитків, понесених ним за невчасну оплату товару, а також сплати, передбаченої законодавством або договором неустойки».

Завжди слід пам'ятати, що пред'явлення вимог через банк про оплату платіжної вимоги - право, а не обов'язок постачальника.

Штраф за необґрунтоване ухилення від оплати можна стягнути не тільки з покупця, але і з платника.

Окрім відповідальності за відмову від оплати, прострочення оплати ухилення від оплати товару, сторонами в угоді можуть бути передбачені і інші підстави відповідальності покупця.

Наприклад, на покупця договором може бути покладена відповідальність по поверненню постачальнику багатооборотної тари і засобів пакетування в терміни, передбачені договором. Якщо в договорі терміни не вказані, застосовуються загальні терміни встановлені законодавством.

ВИСНОВОК

Договір поставки є одним з найбільш поширених видів зобов'язань, використовуваних в підприємництві. Проте слід помітити, що основні нормативно-правові акти, що регламентують господарську діяльність в країні - Цивільний та Господарський кодекси - регулюють лише загальні питання відповідальності за порушення договірних зобов'язань, надаючи сторонам право самостійно встановлювати в договорі розміри санкцій і порядок їхнього стягнення.

Але у зв'язку з тим, що та частина договору поставки, в якій сторонами встановлюються види і заходи відповідальності, дуже важлива для самих учасників договору і може зачіпати інтереси інших господарюючих суб'єктів, сторонам рекомендується детально передбачати конкретні заходи і підстави відповідальності,