рішення може бути ухвалене, коли щодо певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення. Прикладом для ухвалення рішення з цих підстав може бути справа за позовом працівника підприємства про поновлення на роботі і виплату за вимушений прогул, у якій суд ухвалив тільки рішення про поновлення на роботі, не вирішивши питання про оплату вимушеного прогулу. Якщо вимога, хоч і була пред'явлена до суду, але у судовому засіданні не розглядалася, сторони не пред'являли доказів і не давали пояснень, то для вирішення такої вимоги у порядку ухвалення додаткового рішення підстав немає [19, c. 239-241] Практика судів України в цивільних справах // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 1995. — № 3. — С. 239-241..
Суд має право ухвалити додаткове рішення також тоді, коли ним було розв'язане питання про право, але не зазначено точного розміру присудженого стягнення або які дії треба виконати (п. 2 ч. 1 ст. 220 ЦПК України). Такі випадки можуть мати місце, якщо судом буде визнано право на одержання відшкодування за пошкодження майна, ушкодження здоров'я, але не присуджено розміру відшкодування. Додатковим рішенням виправляється рішення суду, ухвалене на користь кількох позивачів, без зазначення, у якій частині рішення стосується кожного з них або того, що стягнення є солідарним.
Суд, ухвалюючи рішення, за наявності підстав, визначених ст. 367 ЦПК України, зобов'язаний допустити його негайне виконання. Невиконання цієї вимоги може бути усунено ухваленням додаткового рішення (п. З ч. 1 ст. 220 ЦПК України), яке ухвалюється також у випадках, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (п. 4 ч. 1 ст. 220 ЦПК України).
Порушення процесу про ухвалення додаткового рішення можливе за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи суду. Заява подається до суду, що ухвалив рішення, до закінчення строку на виконання рішення.
Якщо на рішення суду подана апеляційна скарга і одночасно порушено питання про ухвалення додаткового рішення, то суд повинен вирішити спочатку вимогу про додаткове рішення, а потім надіслати справу для вирішення у суд апеляційної інстанції. Під виглядом додаткового рішення суд не має права змінювати зміст рішення або вирішувати нові питання, які не були досліджені у судовому засіданні. Справа розглядається у судовому засіданні з викликом сторін.
Розгляд справи про ухвалення додаткового рішення провадиться у порядку, встановленому для розгляду цивільних справ. Додаткове рішення може бути оскаржено. Ухвала суду про відмову в ухваленні додаткового рішення також може бути оскаржена.
Роз'яснення судового рішення (ст. 221 ЦПК України) настає тоді, коли його зміст викладено нечітко, його положення незрозумілі, внаслідок чого реалізація такого рішення викликає труднощі чи стає неможливою [19, c. 248-249] Практика судів України в цивільних справах // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 1995. — № 3. — С. 248-249.. Роз'яснення рішення можливе без зміни його змісту у межах вирішеної судом правової вимоги.
Право вимагати роз'яснення рішення мають особи, які брали участь у справі, і державний виконавець.
Право роз'яснення рішення належить лише суду, який його ухвалив у колегіальному складі чи одноособово.
Право вимагати роз'яснення рішення — строкове. Подача заяви допускається, якщо рішення не виконане або ще не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Заява про роз'яснення рішення розглядається судом протягом десяти днів за правилами цивільного судочинства з викликом сторін, проте їх неявка не перешкоджає її розглядові. Ухвала суду про роз'яснення рішення може бути оскаржена. Така ухвала надсилається особам, які брали участь у справі, та державному виконавцю, якщо рішення роз'яснювалося за його заявою.
РОЗДІЛ 5.
НАБРАННЯ РІШЕННЯМ СУДУ ЗАКОННОЇ СИЛИ
Властивість судового рішення як акта правосуддя залежить від набрання ним законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України (20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження), рішення суду набуває законної сили після закінчення цього строку. Якщо апеляційна скарга була подана і рішення не було скасовано, то воно набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).
Поняття законної сили судового рішення у теорії цивільного процесу визначається по-різному: воно зрівнюється із законом для даного конкретного випадку, вступає у специфічну дію, викликає правові наслідки, стає загальнообов'язковим [11, c. 24-37] Завадская Л. Н. Реализация судебных решений. — М., 1982. — С. 24-37..
Зрівнянням законної сили судового рішення із законом підкреслюється його авторитет, але не розкривається її суть. Закон сам підлягає захисту, а рішення суду є знаряддям, спрямованим на захист закону. Розкриттям законної сили судового рішення через правові дії не враховується, що воно діє ще до набрання ним такої сили (п. З ч. 2 ст. 122 ЦПК України).
Визначенням законної сили рішення через загальнообов'язковість ігнорується його відмінність від інших актів органів держави, які теж є загальнообов'язковими, а також і те, що загальнообов'язковість забезпечується не тільки примусовою силою держави, а й авторитетністю суду, моральними та іншими факторами.
Законна сила судового рішення означає набуття ним властивостей акта правосуддя, спрямованого на виконання завдань цивільного судочинства: захист прав і охоронюваних законом інтересів громадян і організацій; зміцнення законності і правопорядку та виховання громадян, посадових і службових