Реферат на тему:

Вступна частина промови

Цінний виступ повинен мати певний початок. Уміла побудова початку відіграє особливо иву роль у масових аудиторіях, якими є

зали судових засідань. Це добре розуміли ритори всіх часів. Вдалий початок судової промови допомагає установити необхідний психо-логічний контакт зі слухачами, створює сприятливу атмосферу без-посередності.

Вступ повинен зацікавити слухачів, привернути їхню увагу і підготувати до правильного сприйняття і розуміння сказаного. Чим менше шаблонності, тим більше уваги до такої промови. Закласти основу добрих стосунків із учасниками процесу, публікою в залі су-дового засідання — таке завдання має поставити перед собою су-довий ритор уже зі вступної частини промови.

Спостереження показують, що перші слова ритора, як прави-ло, не досягають мети. Коли вони проголошувалися, слухачі лише «готували» свою увагу. Емоційне збудження, викликане різними под-разниками до початку промови, ще не вляглося. Це необхідно вра-ховувати при виступах у масових аудиторіях. Лише до деякої міри це стосується судової аудиторії. Обстановка в суді перед виступом про-курора особлива і своєрідна. Коли слово надається державному об-винувачу, в залі настає тиша. Загальна увага звернена до прокуро-ра, всі чекають, що він скаже. І тут головне для прокурора — закрі-пити увагу слухачів. Пов'язати виступ із структурою судової промо-ви. Не допускати загальних виразів і думок, навіть красиво і пра-вильно викладених.

За сім років участі автора цих рядків у судових засіданнях військових і загальних судів частенько доводилося чути такий поча-ток промови: «Вельмишановні судді! Я не затримаю довго вашої ува-ги». Або; «Шановний головуючий! Шановні судді і учасники процесу! Я не буду багатослівним.» Така декларація зовсім недоречна. Якщо про-мова дійсно буде короткою, то таке попередження лише продов-жить її. А якщо ж—це буває часто — вона буде довгою, то ритор виявиться просто самонадіяним, а може, навіть смішним у очах слу-хачів.

Засоби і прийоми побудови вступної частини обвинувальної промови бувають різноманітними. Вони залежать від характеру спра-ви, яка розглядається, навичок обвинувача, складу судової ауди-торії, інших обставин. Найбільш вживані прийоми:*

оцінка суспільно-політичного значення справи, яка розгля-дається;*

вказівка на характерні особливості кримінальної справи;*

виклад програми виступу та ін.

Оцінка суспільно-політичного значення фактів, які є предме-том судового розгляду, — важливий засіб побудови вступної части-ни обвинувальної промови. Злочини за своєю природою є суспіль-не небезпечними діяннями, мають суспільно-політичне значення і не байдужі суспільству. Тому від прокурора вимагається в кожному випадку виявити і наочно показати цю суть, звернути на неї увагу учасників судового розгляду, публіки.

Ось для прикладу вступна частина головного обвинувача від США Джексона на Нюрнберзькому процесі.

«Панове судді! Честь відкривати перший в історії процес із злочинів проти загального миру накладає важку відповідальність. Злочини, які ми намагаємося засудити і покарати, настільки зло-вмисні, злісні і мають настільки руйнівні наслідки, що цивілізація не може потерпіти, щоб їх ігнорували, бо вона загине, якщо вони повторяться.

Той факт, що чотири великі держави, які захоплені перемогою і які страждають від нанесеної їм шкоди, утримали руку розплати і передали своїх полонених ворогів на Суд справедливості, є одним із найвидатніших прикладів тієї данини, яку влада платить розуму.

Цей Трибунал, хоча він і е нововведенням і експериментом, не є результатом абстрактних міркувань і не був створений задля того, щоб виправдати правові теорії. Цей судовий розгляд віддзеркалює прак-тичне намагання чотирьох великих держав використати міжнародне право для того, аби протидіяти найбільшій загрозі нашого часу — агресивній війні. Здоровий глузд людства вимагає, щоб закон не обмежувався покаранням рядових людей за здійснені ними незначні злочини. Закон також повинен карати людей, які набувають вели-чезну владу і використовують її навмисно і водночас для того, щоб привести до дії зло, яке не дає порятунку жодному вогнищу в світі.

Такого роду грандіозних масштабів справа і передана нам на роз-гляд, панове судді.

На лаві підсудних сидить 20 морально зламаних людей. Відчува-ючи докори тих, ким вони керували, майже до такої ж міри, як і горем тих, на кого вони напали, ці люди назавжди тепер позбавлені можливості особисто творити зло.

Зараз важко угледіти в цих жалюгідних полонених ознаки тієї влади, за допомогою якої вони як нацистські лідери колись панували над значною частиною земної кулі і наганяли жах на більшість и на-селення. їх особиста доля не має великого значення для людства.

Цей судовий розгляд набуває такої важливості тому, що ці в 'язні представляють у своїй особі зловісні сили, які будуть таїтися в світі ще довго після того, як тіла цих людей перетворяться на попіл. Ці люди — живі символи расової ненависті, терору й насилля, пиха-тості і жорстокості, народжених владою. Це символи жорстокого націоналізму і мілітаризму, інтриг і провокацій, які протягом одного покоління неодноразово втягували Європу в безодню війни, знищуючи її чоловіче населення, руйнуючи її будинки, сіючи злидні. Вони до та-кої міри приєднали себе до створеної ними філософії і до керованих ними сил, що прояв до них милосердя буде означати перемогу і заохо-чення того зла, яке пов'язане з їхніми іменами.

Цивілізація не може дозволити собі будь-який компроміс із соці-альними силами, які здобувають нову могутність, якщо ми поведемо-ся двозначна або нерішуче з людьми, в особі яких ці сили продовжу-ють своє існування» '.

Дуже правильні й мудрі слова, які не втратили своєї свіжості й актуальності в наші дні.

Деякі прокурори схильні перебільшувати суспільно-політичну оцінку обставин справи. Штучно нагнітають атмосферу. Дрібне хулі-ганство вони перетворюють у тяжкий злочин, а підсудних