Значне поширення в олійножировій промисловості набу-ло комбінування. Тепер на олійножирових і жирових ком-бінатах виробляється 50% олії, основна частина маргарину, мила і мийних засобів. Потужні олійножирові і жирові комбінати розміщені в Дніпропетровську, Полтаві, Харкові, Одесі, Запоріжжі, Чернівцях, Вінниці та Львові.

Льонопромисловий комплекс України об'єднує льонар-ство, промисловість первинної обробки льону і виробництво льняних тканин.

Посівна площа льону-довгунця в 1990 р. досягла 172 тис.га. Основні посіви льону-довгунця розміщені на Поліссі, де сприятливі для цього грунтово-кліматичні умо-ви. Крім того, льон-довгунець висівають у районах Лісо-степу, що прилягають до Полісся, у передгірських і гір-ських районах Карпат.

Первинну переробку льону-довгунця здійснюють дер-жавні льонозаводи, кооперативні та державні льонопункти. В Україні налічується понад ЗО льонозаводів, які виробляють основну частину льоноволокна. Найбільше таких підпри-ємств у Чернігівській, Житомирській, Рівненській та Во-линській областях. У таких областях, як Львівська, Івано-Франківська та Чернівецька льон переробляють в основно-му на кооперативних і державних пунктах. Одержане в результаті первинної переробки льоноволокно надходить на льонозаготівельні пункти, а звідси — на Житомирський та Рівненський льонокомбінати. Льоноволокно є також пред-метом зовнішньої торгівлі.

З насіння льону-довгунця одержують олію з високими харчовими та технологічними якостями, а також макуху. Широке застосування знаходять відходи первинної перероб-ки. З клоччя виготовляють мотузки, шпагат, а з костри-ці — папір, технічний спирт, ацетон.

Ефіроолійний комплекс України займається вирощуван-ням і переробкою ефіроолійних культур. Кінцева продукція комплексу — ефірна олія — використовується у виробниц-тві парфюмерно-косметичних виробів, медичній та харчос-маковій промисловості.

Ефіроолійні культури займають лише 0,1% усіх посів-них площ України. Серед них важливе значення мають: коріандр, м'ята, кмин, лаванда, троянда, шавлія, фенхель та ін. Посіви коріандру розміщені в основному в зоні Степу, а м'яти, кмину і фенхелю — в зоні Лісостепу. Троянду, лаванду і шавлію вирощують у Криму. Ефіро-олійні культури швидко псуються, тому їх переробляють на місці. Великі підприємства, які виробляють ефірну олію високої якості, розміщені в Бахчисараї, Алушті і Сімферо-полі.

14

Спеціалізовані тваринницько-промислові комплекси є важливою ланкою агропромислового комплексу України. Вони поєднують виробництво і промислову переробку сиро-винних ресурсів тваринного походження, реалізацію готової продукції і обслуговуючі підприємства й організації. В ме-жах тваринницько-промислових комплексів встановлюються, як правило, прямі виробничі зв'язки між сільськогосподар-ськими підприємствами, що виробляють продукцію тварин-ництва, і промисловими підприємствами, що її переробля-ють. У результаті агропромислової інтеграції тваринництва з іншими галузями в Україні сформувалися такі спеціалі-зовані тваринницько-промислові комплекси: м'ясопромисловий, молокопромисловий і птахопромисловий. М'ясопромисловий комплекс України діє на основі роз-витку тваринництва м'ясного і м'ясо-молочного напряму та переробки його сировини. До його складу входять також обслуговуючі галузі: виробництво устаткування для тварин-ницьких ферм і м'ясної промисловості, комбікормова про-мисловість, кормовиробництво і виробництво тари.

Основою формування м'ясопромислового комплексу Ук-раїни є м'ясне скотарство, птахівництво і вівчарство.

Значення скотарства — провідної галузі тваринництва у всіх природних зонах України — не обмежується виробництвом яловичини. Воно є основним постачальником шкіряної сировини для легкої промисловості та органічних добрив для рільництва.

Найбільша густота великої рогатої худоби на 100 га сільськогосподарських угідь у передгірських і гірських ра-йонах Карпат, в Лісостепу і на Поліссі, тобто в зонах, добре забезпечених природними кормовими угіддями і ви-сокою густотою сільського населення. Що ж до Лісостепу, то зростанню густоти поголів'я великої рогатої худоби тут сприяє розвиток бурякосіяння і цукрової промисловості з її відходами (жому і меляси) .

Скотарство України, залежно від природно-економічних умов, характеризується певними територіальними відмінно-стями у виробничій спеціалізації. На Поліссі та в Лісостепу розвивається молочно-м'ясне і м'ясо-молочне скотар-ство. У Степу переважає м'ясне і м'ясо-молочне. В при-міських зонах, особливо найбільших і великих міст,— молочно-м'ясне. Розводять в Україні переважно симентальську, червону степову, сіру українську, чорно-рябу та інші породи.

Свинарство як скороспіла галузь тваринництва розвивалося у всіх природно-економічних зонах України. Відмінності у рівні його розвитку визначаються насамперед характером кормових ресурсів і наявності достатньої кількості концентрованих кормів. Найбільше розвинуте свинарство у Лісостепу і Степу. Переважно розводять білу українську породу.

В Україні найбільшого поширення набули свинарські ферми замкнутого циклу, в яких поєднуються стадії від-творення, доришування і відгодівлі свиней. Поглиблення спеціалізації призвело до створення спеціалізованих відгодівельних комплексів.

Вівчарство в Україні відіграє допоміжну роль. За 1981-1991 рр. Поголов’я овець зменшилось з 8,8 млн голів до 7,9 млн голів. Наибільший розвиток вівчарство отримало в Степу і в Карпатах. Воно дає сировину для текстильної, смушково-хутрової і шкіряної промисловості. М'ясо овець характеризується високою калорійністю. Крім того, вівчар-ство відзначається прискореним оборотом стада, що ство-рює сприятливі умови для збільшення виробництва вовни і баранини. Однак в Україні його розвитку приділяють мало уваги.

15

Виробництво м'яса у забійній вазі становило 4,4 млн т, а промислове виробництво (включаючи субпродукти І ка-тегорії) (1990 р.) — 2,8 млн т. У структурі ви-робництва м'яса і м'ясовиробів провідне місце займає яловичина. Далі йдуть свинина, м'ясо птиці і баранина. По-над 2/3 м'яса йде на ковбасні вироби.

Найбільші м'ясокомбінати України розміщені у великих містах. Нові потужні м'ясокомбінати, які орієнтуються на міс-цеві сировинні ресурси, збудовані також у Вінницькій, Чер-каській, Полтавській, Хмельницькій і Тернопільській областях.

Молокопромисловий комплекс — один із важливих аг-ропромислових комплексів України. Основою його форму-вання є сприятливі природні й економічні умови.

Приблизно третина поголів'я великої рогатої худоби України припадає на поголів'я корів (у 1991 р. — 8,4 млн голів, з них 60% — худоба молочного