Проміжні платежі з урахуванням авансів доцільно здійснювати у розмірі до 95 відсотків від договірної ціни. Ціна робіт, що підлягають оплаті, повинна індексуватись з урахуванням рівня інфляції на час їх виконання. При цьому ціна робіт, які з вини підрядника виконані з порушенням графіків, індексується з урахуванням рівня інфляції на час, коли ці роботи повинні були виконуватись. У разі порушення строків здачі об'єкта в експлуатацію з вини підрядника інфляційне подорожчання робіт, що виникло після цих строків, підряднику не компенсується.

Для забезпечення залежності компенсації інфляційного подорожчання від виконання графіків виробництва робіт сторони щомісячно порівнюють обсяг фактично виконаних робіт з обсягом робіт за графіком, ведуть облік рівня інфляції по об'єкту за звітний період.

Замовник має право зменшувати суму перерахування за виконані роботи на:

- вартість робіт, що виконані з порушенням діючих норм і правил на період до усунення цих порушень;

- суму несвоєчасно внесеної підрядником застави, що передбачена контрактом;

- у інших передбачених контрактом випадках.

Кінцеві розрахунки здійснюються після виконання і приймання всіх передбачених контрактом робіт (здачі об'єкта в дію) в обумовлений сторонами строк, наприклад, протягом 15 днів після підписання акта приймання об'єкта в експлуатацію (акта приймання робіт).

При кінцевих розрахунках замовник може утримати вартість робіт, які виконані з вини підрядника з недоробками і дефектами, що зафіксовані відповідним актом при прийманні об'єкта в експлуатацію. Протягом встановлених цим актом строків підрядник повинен усунути виявлені порушення, і після цього замовник перераховує утримані суми.

При перерахуванні авансу сторони визначають його величину, строки і умови виплати, порядок заліку. Наприклад, аванс може перераховуватись у розмірі 30 відсотків від річного обсягу робіт або обсягу робіт, передбачених контрактом (при відносно невеликих строках будівництва об'єкта), за 30 днів до початку виконання робіт.

Залік авансів може здійснюватись поступово при проміжних платежах за виконані роботи або при закінченні будівництва об'єкта. Якщо при авансуванні річного обсягу робіт аванс до кінця року буде зараховано не повністю, неповернута його частина може враховуватись при визначенні авансу наступного року. При цьому якщо аванс використано не повністю з вини підрядника, невикористану суму слід проіндексувати з урахуванням рівня інфляції або рівня процентної ставки за кредит у банку замовника. У такому ж розмірі слід проіндексувати суму авансу, яка повертається замовнику з вини підрядника, у тому числі при розірванні контракту.

За домовленістю сторін замовник (замість або в рахунок авансу) може здійснювати оплату будівельних матеріалів, устаткування, яке постачається підрядником. Оплата здійснюється на підставі акта інвентаризації, підписаного уповноваженими представниками сторін, в частині приросту вартості матеріалів. При її зменшенні сума платежів за виконані роботи також зменшується. Для обґрунтування суми платежів замовник може вимагати від підрядника подання відповідних платіжних документів.

Замовник забезпечує своєчасність перерахування підряднику авансів і платежів. При їх затримці замовник несе матеріальну відповідальність, що передбачена контрактом. Наприклад, у контракті може бути передбачена компенсація підряднику плати за користування кредитом з причини затримки платежів. Величина компенсації обчислюється на підставі процентної ставки, що передбачена кредитним договором підрядника з банком-кредитором, а також строку затримки і суми простроченого замовником платежу. За погодженням сторін може бути передбачено збільшення цієї суми, наприклад, на 10 відсотків, для відшкодування підряднику його додаткових витрат на одержання кредиту. Відповідна компенсація може передбачатись і у випадку, коли підрядник не одержує кредиту і покриває витрати на виконання робіт за рахунок власних коштів.

Затримка у перерахуванні авансів і платежів за виконані роботи строком більше трьох місяців може бути підставою для розірвання підрядником контракту та компенсації йому збитків.

6. Проектна документація:

У контракті уточнюються зобов'язання сторін щодо забезпечення проектною документацією, визначаються її склад, порядок узгодження і передачі, кількість примірників, права сторін при зміні проектних рішень та інші питання.

Обсяг проектної документації, її склад, строки передачі передбачаються в додатках до контракту.

При укладанні традиційних двосторонніх контрактів відповідальність за забезпечення проектною документацією в основному несе замовник, який:

- видає вихідну інформацію для розробки документації;

- укладає контракти на виконання проектно-вишукувальних, конструкторських, науково-дослідних, консультаційних робіт та послуг;

- узгоджує з проектними організаціями графік розробки та видачі документації, здійснює контроль за його виконанням;

- організовує у встановленому порядку узгодження, затвердження та перезатвердження документації, оформлення обґрунтованих змін;

- підписує робочу документацію для виконання робіт.

При укладанні багатосторонніх контрактів за участю проектної організації на неї покладається ряд обов'язків замовника щодо забезпечення підрядника необхідною документацією. При необхідності проектна організація для розробки проекту залучає спеціалізовані проектні організації і виконує функції генерального проектувальника.

Зобов'язання підрядника щодо забезпечення проектною документацією залежать від типу контракту, домовленості сторін.

При укладанні традиційних двосторонніх контрактів підрядник може брати на себе зобов'язання щодо забезпечення будівництва організаційно-технологічною документацією.

При укладанні проектно-будівельних контрактів зобов'язання підрядника щодо забезпечення документацією суттєво розширюються.

За домовленістю сторін підряднику на етапі розгляду документації можуть надаватись права на внесення змін у робочі креслення, технологічні інженерні вузли, заміну окремих видів технологічного устаткування та матеріалів та інші зміни, які не погіршують техніко-економічні показники проекту і не збільшують договірну ціну. Ці пропозиції залежно від передбаченого контрактом порядку можуть передаватись проектній організації для внесення відповідних змін безпосередньо без узгодження із замовником або тільки після письмової згоди замовника.

Замовник має право без узгодження з підрядником вносити зміни до проектної документації в процесі її розробки. Але якщо зміни