Грошова оцінка земель здійснювалась землевпорядною службою Держкомзему України із залученням науково-дослідних установ і організацій.

Грошова оцінка земель визначається розміром щорічного рентного доходу з урахуванням терміну його капіталізації. Термін капіталізації залежить від розміру % ставки за користування довгостроковим кредитом.

Економічна оцінка земель проведена в Україні в 1988 р. на основі результатів господарської діяльності 1980-1986 рр. (цей період характеризується стабільністю цін, що дає підстави використовувати співвідношення рентних доходів, які одержували на землях різної якості).

Грошову оцінку земель, що підлягають паюванню, проводили за оцінкою виробництва зернових культур, використовуючи формулу:

де

Гоз – грошова оцінка га орних земель, земель під багаторічними насадженнями, природніми сіножатями, пасовищами по Україні (в грн.);

Рздн – загальний рентний доход орних земель, земель під багаторічними насадженнями, природніми сіножатями, пасовищами по Україні (в центнерах);

Ц – ціна центнера зерна (у грн.);

Тк – термін капіталізації рентного доходу (в роках), який встановлюється на рівні 33 роки.

Ціна на землю виступає як капіталізована рента. Визначається попитом і пропозицією, а так як кількість землі обмежена, то в основному попитом. На ціну землі впливають фактори: корисність, відчужуваність, попит, дефіцитність.

Рента – (від лат. віддана назад) доход, що отримує власник землі від орендатора за надану можливість її виробничого використання і отримання прибутку.

Умовами утворення Ренти є відмінності у природній родючості грунтів, неоднакова їх віддаленість від ринків збуту с.-г. продукції.

Диференціальна земельна рента – рента, отримана з більш вигідних ділянок землі. Вона містить певну позитивну різницю прибутку, що виникає здійснюючи виробництво на більш родючих або більш вигідно розміщених землях;

За ринкової ек-ки земельна Р. привласнюється землевласником у формі орендної плати. Ціна землі не аналогічна земельній ренті.

Земельна частка (пай) розраховується в умовних кадастрових гектарах та у вартісному виразі. Розмір та вартість земельної частки (паю) мають бути однаковими для всіх членів КСП.

Вартість земельної частки (паю) визначають за формулою:

де

Взч – вартість земельної частки (у грн.);

Гоз – грошова оцінка с.-г угідь, переданих у колективну власність підприємству (у грн.);

Кос – кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай).

Розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових га визначали за формулою:

де

Рзч - розмір земельної частки (паю) (в умовних кадастрових га);

Взч - вартість земельної частки (у грн.);

Сго - середня грошова оцінка 1 га с.-г. угідь переданих у колективну власність у грн.

За Указом Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва” від 10 листопада 1994 р., право на земельний пай може бути об’єктом купівлі-продажу, дарування, обміну, успадкування, застави. Втім, за Законом України “Про угоди щодо відчуження земельної частки (паю)” від 18 січня 2001 р., власники паїв тимчасово не мають права укладати угоди щодо відчуження (купівлі-продажу, дарування, обміну, застави) земельної частки (паю), вони можуть передавати її лише у спадок.

На основі приватної власності на землю громадянам надається можливість створювати приватні (приватно-орендні), спільні підприємства тощо.

Право на майновий пай визначається законодавством України, а саме Законом України “Про власність” і Законом України “Про колективне сільськогосподарське підприємство”. Відповідно до згаданих нормативних актів в майні колективного підприємства визначаються частки членів підприємства, які вони можуть отримати в натурі при виході із нього. Пай є власність члена КСП, а його розмір у відповідності з положенням Закону залежить від трудового внеску члена підприємства.

Право на майновий пай мають члени підприємства і пенсіонери, які залишаються його членами, але на відміну від земельної частки, майновий пай не є рівним для всіх членів КСП, його розмір розраховується за спеціально визначеними методиками на основі трудового внеску кожного члена КСП.

Існують різні методи визначення трудового внеску. Але кожне КСП визначало для себе певний метод, одразу ж після прийняття рішення щодо реорганізації. Найпоширеніші методи:

Метод врахування оплати праці – за цим методом пай розраховується на основі того, який розмір заробітної плати та інших видів оплати праці отримував конкретний член КСП за весь період роботи на даному підприємстві.

Метод врахування стажу роботи - за цим методом пай залежить від стажу роботи – кількості відпрацьованих років.

Метод поєднання – поєднання попередніх 2-х методів, шляхом поєднання загальної суми оплати праці та стажу роботи.

На практиці 3-тій метод використовувався дуже рідко, адже є досить трудомістким. Найбільш поширеним був 1-ший метод.

Паювання майна – це визначення у вартісному виразі розміру пайового фонду і паю в ньому кожного члена КСП.

Пайовий фонд – це вартість активів КСП, зменшена на розмір кредиторської заборгованості та вартості об’єктів соціально-побутового призначення.

Розмір пайового майнового фонду визначається за формулою:

де

П – пайовий майновий фонд;

О – залишкова вартість основних засобів (дані 1 розділу активу балансу, рядок 010);

Н - залишкова вартість нематеріальних активів (дані 1 розділу активу балансу, рядок 020);

Ф – довгострокові фінансові вкладення (дані 1 розділу активу балансу, рядок 040);

Б – вартість незавершеного будівництва (дані 1 розділу активу балансу, рядок 030);

У – вартість невстановленого устаткування (дані 1 розділу активу балансу, рядок 035);

З – запаси і затрати (дані 2 розділу активу балансу, рядки 080-142);

А – фінансові активи (дані 3 розділу активу балансу, рядки 160-310, крім рядка 300);

К – кредиторська заборгованість (довгострокові пасиви, розрахунки та інші пасиви, дані 2, 3 розділів пасиву балансу, рядки 500-520, 600-740);

Р – резерви наступних витрат і платежів (дані 1 розділу пасиву балансу, рядок 460);

С – вартість об’єктів соціальної сфери.

На відміну від сертифікату на право на земельну частку,