МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

Загальні засади адвокатської етики в кримінальному судочинстві

ЗМІСТ.

Вступ………………………………………………………………...…С.3

Розділ І. Поняття адвокатської етики. …………………………..…..С.6

Розділ ІІ. Засади етики адвоката в кримінальному процесі……………

2.1. Добросовісність, законність та гуманізм. ………….……С.22

2.2. Конфіденційність як запорука охорони адвокатської таємниці. ……………………………………………………………...………..С.35

2.3. Недопустимість представництва клієнтів із суперечливими інтересами. ……………………………………………………………...……...С.50

2.4. Недопустимість відмови від представництва інтересів клієнта як гарантія права на захист……………………...…………………....С.56

2.5. Етичні аспекти здійснення захисту за призначенням…...С.61

Розділ ІІІ. Особливості відповідальності адвоката за порушення етичних засад у кримінальному процесі……………………...……………...С.70

Висновки. ……………………...…………………………………….С.81

Перелік використаних джерел. ……………………...……………..С.91

Вступ.

В сучасних умовах, коли людина, її життя та здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека проголошені Конституцією України найвищою соціальною цінністю, на перший план висуваються проблеми забезпечення та захисту її прав і свобод.

Найбільш ефективним засобом забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист є участь захисника в кримінальному процесі, оскільки через юридичну необізнаність, а також психологічний шок, стан пригніченості, викликані фактом затримання, пред’явлення обвинувачення і засудження, вони не спроможні самі повністю реалізувати свої процесуальні права, особливо тоді, коли перебувають під вартою, тобто в ізоляції. Для надання юридичної допомоги, психологічної підтримки їм необхідно звернутися до сторонньої особи, незалежної від слідчих органів, прокурора і суду, якій би вони повністю довіряли і могли би з нею радитися і спілкуватися на засадах довіри, конфіденційності.

Саме тому вивчення моральних аспектів і проблем адвокатської професії сьогодні стає не менш значущим, ніж знання конкретних законів і механізмів їх застосування, необхідних кожному адвокату, який прагне до глибокого опанування професійними навичками.

Так склалося, що адвокат апріорі сприймається у суспільстві і представниками правової системи як упереджена на користь свого клієнта особа. Між тим адвокат – це нейтральний посередник, обтяжений етичними стандартами, який професійно може допомогти не лише своєму клієнту, а і процесу правосуддя, привертаючи увагу суду до суттєвих питань і в такий спосіб сприяючи встановленню істини по справі.

Адекватне сприйняття адвокатами етичних особливостей професійної діяльності допоможе їх у вирішенні завдань, пов’язаних із забезпеченням прав кожної особи на захист.

Актуальність теми зумовлена тим, що проблема адвокатської етики є одною з ключових у кримінальному процесі. Разом з тим, на підставі аналізу загального стану концептуальної та нормативної розробленості інституту можна зробити висновок, що для України ця проблема є важливою.

Незважаючи на актуальність даної проблеми, вона ще недостатньо розроблена науково, тому розробка її є доцільною.

Об’єктом дослідження є правовідносини, пов’язані із засадами адвокатської етики в кримінальному судочинстві.

Предметом дослідження є загальні засади адвокатської етики в кримінальному судочинстві.

Мета дослідження - на основі національного законодавства, положень міжнародних актів, опрацьованої літератури, періодичних видань з’ясувати поняття адвокатської етики, дослідити засади адвокатської етики в кримінальному процесі та запропонувати шляхи удосконалення законодавства України в даній сфері.

Виходячи з мети, автор ставить перед собою наступні завдання:

дослідити поняття адвокатської етики;

охарактеризувати засади етики адвоката в кримінальному процесі;

проаналізувати добросовісність, законність та гуманізм в діяльності захисника;

дослідити поняття конфіденційності як запоруки охорони адвокатської таємниці;

вивчити проблематику етичних аспектів здійснення захисту за призначенням;

охарактеризувати недопустимість представництва клієнтів із суперечливими інтересами;

дослідити недопустимість відмови від представництва інтересів клієнта як гарантія права на захист;

виявити особливості відповідальності адвоката за порушення етичних засад у кримінальному процесі;

надати свої пропозиції щодо усунення проблемних моментів щодо загальних засад адвокатської етики в кримінальному процесі.

При написанні роботи автором використовувалась сукупність як загальнонаукових, так і юридичних засобів і прийомів дослідження.

Автором застосовувалися діалектичний, системний методи, а також методи аналізу, синтезу, аналогії, сходження від абстрактного до конкретного, порівняльний логіко-юридичний аналіз та ін.

Структурно робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та переліку використаних джерел.

Практичне значення роботи полягає в тому, що автор надає свої пропозиції щодо втілення в національне законодавство нових положень щодо етичних засад діяльності адвоката у кримінальному процесі, використовуючи при цьому позитивний європейський досвід.

Науковість роботи полягає в тому, що автором аналізується законодавство у даній сфері, прослідковується процес розробки концептуальних засад адвокатської етики, наводяться різні погляди науковців на дану проблему. Автором також висловлюються пропозиції щодо окремих аспектів досліджуваної проблеми, спрямовані на удосконалення чинної законодавчої бази України.

Розділ І. Поняття адвокатської етики.

У цивілізованих демократичних державах, до числа яких прагне ввійти й Україна, невід'ємним фактором правової системи й основним недержавним інститутом захисту особистості, її прав і свобод є адвокатура.

Враховуючи специфіку професійної діяльності адвоката, просто не можна не погодитися з тим, що дотримання етичних норм і правил, а також їх законодавче врегулювання і удосконалення вкрай необхідні, і продиктована ця необхідність величезною кількістю звинувачень адвокатів у порушенні норм адвокатської етики. Безумовно, адвокати повинні володіти етично-вольовими якостями, практикувати в своєму середовищі певні принципи та правила поведінки, які з одного боку, регулювали б відносини усередині їх професійної групи, з іншого — відносини самої професійної групи до осіб, що користуються її послугами. Тобто, у своїй діяльності адвокати повинні керуватися вимогами етики.

При наданні особі права на зайняття адвокатською діяльністю, у кандидата повинні превалювати моральні критерії. Це зумовлено тим, що адвокатура передбачає роботу з людьми і, безумовно, участь у вирішенні їхніх доль.

Діяльність представників адвокатської професії як су-спільно значуща, необхідна державі і її громадянам, має бути прозорою і у процесі, і за результатами, підконтроль-на громадській думці. Дотримання ними моральних вимог (норм), правових норм чи відхід від них, справедливість чи несправедливість рішень, що приймаються, обґрунто-ваність чи необґрунтованість дій і т. ін. у розвинутих су-спільствах завжди контролюється і оцінюється громадсь-кою думкою.

Логічно, на