Гуманнзм передбачає визнання людини найвищою цінністю, повагу до гідності та розуму людини, він спрямований на утвердження поваги до гідності й розуму людини, її права на щастя в житті, і вільний вияв природних почуттів і здібностей. Для того щоб ідея гуманізму приносила свої плоди і була життєздатною необхідно зробити так, щоб вона стала нормою життя кожної людини.

Слід зазначити, що гуманізм відстоює найкращі сторони в відносинах між людьми, заперечує нерівність людей в фінансовому, майновому та інших відносинах. Ідея гуманізму полягає в закріпленні норм людяності в суспільстві.

Безперечно, що в процесі поширення проявів гуманізму в суспільстві, природним є розповсюдження його і на діяльність адвокатури. Оскільки призначенням адвокатської діяльності є захист прав та охоронюваних законом інтересів громадян, то поширення на дану сферу засад гуманізму є необхідністю.

Станом на даний час ми спостерігаємо збільшення впливу ідей гуманізму в діяльності адокатів. При представництві інтересів клієнта в кримінальних справах ідея гуманізму отримує якісно нове наповнення. Адже за настання якихось проблем у людини, пов’язаних з її участю в кримінальній справі, особливого значення набуває доброзичливість.

Таким чином, захисник зобов'язаний використовувати усі законні засоби і способи для з'ясування обставин, що виправдовують обвину-ваченого (підозрюваного) або пом'якшують його відповідаль-ність, і надавати обвинуваченому (підозрюваному) необхідну юридичну допомогу. При несумлінному або некваліфікованому здійсненні адвокатом своїх обов'язків пе-ред підзахисним останній вправі відмовитися від нього, але сам адвокат не вправі спонукати підзахи-сного відмовитися від його допомоги.

Адвокат зобов'язаний діяти відповідно до вимог закону, використовувати лише передбачені ним засоби. Для виконання обов'язків по захисту законних інтересів обвинува-ченого закон наділяє захисника досить широким колом процесуальних прав: мати з ним побачення наодинці; брати участь у допитах підозрюваного і обвинуваченого, а також у інших слідчих діях. Беручи участь у справі, адвокат може сприяти слідчим органам і судові у встановленні лише тих обставин, що випра-вдують підзахисного, пом'якшують або виключають його кримінальну відповідальність.

Активність, наполегливість і принциповість повинен ви-являти адвокат протягом всього судового розгляду справи.

В процесі проведено дослідження ми дійшли висновку, що законність це багатогранне та складне явище. У діяльності адвокатів законність посідає важливе місце і передбачає дотримання ним дотриманні законів, інших підзаконних актів.

Законність у діяльності адвоката - це правовий режим точного виконання чинних законів адвокатом у сфері захисту підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, а також в інших сферах життєдіяльності людей, режим, за якого забезпечуються права і виконуються обов'язки людиною, державою і громадянським суспільством.

Ми прийшли до думки, що Закон України „Про адвокатуру”, і Правила адвокатської етики передбачають здійснення адвокатської діяльності на засадах гуманізму. Принцип гуманізму визнає людину найви-щою цінністю, вимагає поваги до неї, піклування про неї, орієнтує на захист її гідності, прав і свобод.

2.2. Конфіденційність як запорука охорони адвокатської таємниці.

Професійна таємниця адвоката має да-вню історію і знайшла юридичне закріп-лення в законодавстві України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про адвокатуру» адвокатська діяльність в Україні здійснюється на основі принципу конфіденційності, тобто збереження в таєм-ниці інформації, що стала відома адвокату [10].

Адвокат не має права при здійсненні професійної діяльності в
суді будь-яким чином, безпосередньо або опосередковано порушувати
конфіденційність інформації, яка відноситься до предмета адвокатської таємниці, або є конфіденційною.

Оскільки відносини адвоката і його клієнта будуються на принципі конфіденційності, то між ними неодмінно виникають довірчі стосунки, без яких не може здійснюватися правова допомога, ре-зультативність якої залежить від належної інформованості адвоката, що досягається, зокрема, відкри-тістю особи, якій ця допомога надається. Водночас і ця особа має бути впевненою, що адвокат не роз-голосить довірені йому відомості [97, c.35].

У Рекомендаціях Комітету міністрів Ради Європи про свободу здій-снення професійних адвокатських обов'язків заз-начено, що слід вдаватися до всіх необхідних дій, спрямованих на належне забезпечення конфіден-ційного характеру взаємин між адвокатом і його клієнтом, адвокати мають дотримуватися професійної таємниці відповідно до національного законодавства, внутрішніх норма-тивних актів і професійних стандартів. Будь-яке не-дотримання принципу професійної таємниці без відповідної згоди клієнта має бути належно покара-не.

Правила адвокатської етики, схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури 1 жовтня 1999 року, встановили, що «дотримання принципу конфіденційності є необ-хідною і щонайважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких є не-можливим належне надання правової допомоги. Збереження конфіденційності та-кої інформації є правом адвоката у відносинах з усіма суб'єктами, які можуть вимагати її розголо-шення, а також і обов'язком адвоката щодо клієнта та осіб, яких ця інформація стосується. Адвокату забороняється розголошувати відомості, що стано-влять предмет адвокатської таємниці, забороняється вимагати від нього ці відомості, а також допитува-ти його як свідка з питань, які становлять адвокат-ську таємницю.

Саме ж визначення поняття „адвокатська таємниця" в чинному Законі „Про адвокатуру" є явним: „Предметом адвокатської таємниці є питання, з яких громадянин або юридична особа зверталися до