План лекції:

1. Поняття зайнятості населення.

2. Державна служба зайнятості, її структура і повноваження.

3. Поняття працевлаштування, його правові форми.

4. Поняття безробітного і його правове становище.

1. Поняття зайнятості населення

Проблеми зайнятості та працевлаштування сьогодні в Україні є одними з найбільш актуальних. В Україні зберігається тенденція зростання як офіційного, так і прихованого безробіття.

На відміну від розвинених країн, в Україні інша природа безро-біття. Вона виникла не на фоні перевиробництва, а навпаки, при масовому дефіциті. Найбільша кількість працівників залишається без роботи через скорочення обсягів виробництва в зв'язку з недопостачанням сировини, комплектуючих виробів, порушенням до-говірних зобов'язань, розривом виробничих зв'язків. Збільшенню кількості безробітних сприяло також банкрутство і ліквідація не-рентабельних підприємств, закриття шахт, скорочення бюджетних установ і організацій, а також реформування власності.

Таким чином, протягом останніх років на розвиток ринку праці впливали чинники, які призвели до спаду виробництва, обмеження розвитку соціально-культурних галузей, зростання прихованого безробіття і вивільнення кадрів.

У нинішній ситуації з боку держави вживаються певні заходи впливу на формування ринку праці, ведеться активна політика що-до зайнятості населення.

Для того, щоб полегшити громадянам підшукання роботи, а підприємства забезпечити робочою силою, була створена держав-на служба зайнятості. Її створення було обумовлене тим, що за-безпечення зайнятості і раціональне розміщення трудових ресурсів мають не тільки соціально-економічне, а й політико-юридичне значення.

Діяльність служби зайнятості визначається Законом України від 1 березня 1991 р. «Про зайнятість населення» з наступними зміна-ми і доповненнями та іншим законодавством, зокрема Постано-вою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 р. № 578 «Про затвердження положень щодо застосування Закону України «Про зайнятість населення».

Відповідно до ст. 1 цього Закону зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб, і така, що приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Зайнятість населення, яке проживає на території України, забезпечується державою шляхом проведення активної соціально-економічної політики, спрямованої на задоволення його потреб у добровільному виборі виду діяльності.

Державна політика зайнятості також передбачає:

- створення державних та суспільних структур по розв'язанню проблем зайнятості;

- квотування та бронювання місць для не конкурентноздатних категорій громадян, які шукають роботу (неповнолітні, інваліди, жінки з дітьми та ін.);

- стимулювання створення додаткових робочих місць і розвиток підприємництва (встановлення податкових пільг, дотацій, безпроцентних позик тощо);

- встановлення державних гарантій для незайнятого населення (виплати, допомоги тощо).

Громадяни мають право вільно обирати будь-які види діяльності за умови, що вони не заборонені законодавством. Така діяльність не обов'язково повинна бути пов'язаною з виконанням оплачуваної роботи. Наприклад, навчання, благодійна діяльність тощо.

Вільно обирається також професія та місце роботи відповідно до своїх здібностей. Примушування до праці в будь-якій формі не допускається, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Добровільна незайнятість громадян не є підставою для притягнення їх до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Основні принципи державної політики зайнятості населення

полягають у забезпеченні рівних можливостей усім громадянам незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, віку, політичних переконань, ставлення до релігії — в реалізації права на вільний вибір виду діяльності відповідно до здібностей та професійної підготовки з врахуванням особистих інтересів і суспільних потреб; сприянні забезпеченню ефективної зайнятості, запобіганні безробіттю, створенні нових робочих місць та умов для розвитку підприємництва, координації діяльності у сфері зайнятості з іншими напрямами економічної і соціальної політики на основі державної та регіональних програм зайнятості, співробітництві професійних спілок, асоціацій та спілок підприємців, власників підприємств або уповноважених ними органів і взаємодії з органами державної влади в розробці, реалізації та контролі за виконанням заходів, спрямованих на за-безпечення зайнятості населення; міжнародному співробітництві у розв'язанні проблеми зайнятості населення, включаючи працю громадян України за кордоном та іноземних громадян в Україні.

В Україні до зайнятого населення належать такі громадяни, що проживають на території держави на законних підставах:

а) працюючі за наймом на умовах повного або неповного робо-чого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях не-залежно від форм власності, у фізичних осіб, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і закордоном (через трудовий до-говір, контракт);

б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, вклю-чаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяль-ністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, які беруть участь у виробництві;

в) обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управліннях та громадських об'єднаннях;

г) громадяни, які проходять службу в Збройних силах України, Службі безпеки України, Прикордонних військах України, військах внутрішньої та конвойної охорони і цивільної оборони України, ор-ганах внутрішніх справ, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, альтернативну (невійськову) службу;

д) особи, які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах;

є) працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебува-ють в Україні і виконують функції, не пов'язані із забезпеченням діяльності посольств і місій;

є) особи, які тимчасово не працюють у зв'язку з відпусткою, при-зупиненням виробництва, пов'язаним із страйком. Законодавством України можуть передбачатись й інші категорії зайнятого населення.

Залежно від тривалості зайнятість може бути постійною і тим-часовою, залежно від обсягу - повною або частковою.

2. Державна служба зайнятості, її структура і повноваження

Служба зайнятості в Україні створена згідно з постановою Ка-бінету Міністрів України від 21 грудня 1990 року № 381 «Про створення державної служби зайнятості України». А постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 1991 року № 47 затвер-джено Положення про державну службу