Колегіальність як принцип місцевого самоврядування полягає у тому, що керівництво місцевим самоврядуванням здійснюється колегією - групою осіб, які мають рівні права та обов'язки або дорадчі права у розв'язанні питань, що належать до компетенції даного органу. Такими групами у системі місцевого самоврядування є територіальна громада, представницькі органи місцевого самоврядування (відповідні ради ), виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, органи самоорганізації населення. Даний принцип слід поєднати із принципом одноособовості у місцевому самоврядуванні, оскільки у вищеназваній системі існує таких важливий орган як- голова відповідних рад, який не може бути проігнорований у системі принципів.

Гласність. Даний принцип визначається як можливість громадян (у даному випадку членів територіальних громад) отримувати достовірну інформацію про діяльність органів місцевого самоврядування через відкритість їх засідань, спеціальні інформаційні служби та засоби масової інформації, крім випадків, передбачених законодавством України [59, с.17].

Виборність означає, що органи місцевого самоврядування формуються шляхом виборів населенням відповідної території. Цей принцип є безпосереднім втілення основ демократії у суспільне життя. Він виходить із змісту статей 5, відповідно до якої носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, та ст. 7 конституції України, відповідно до якої в Україні гарантується місцеве самоврядування. Адже, населення окремої території реалізує свої владні повноваження шляхом голосування, передаючи частину своєї влади окремим органам. Принцип виборності дає змогу кожному жителю територіальної громади реалізувати своє право на управляння місцевими справами. Порядок організації виборів визнається законом України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" [9].

Принцип підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб знаходить своє вираження у ст. 75 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", відповідно до якої органи та посадові особи місцевого самоврядування є підзвітними, підконтрольними і відповідальними перед територіальними громадами. Вони періодично інформують населення про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, місцевого бюджету, з інших питань місцевого значення, звітують перед територіальними громадами про свою діяльність. Територіальна громада у будь-який час може достроково припинити повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування [13].

Державна підтримка та гарантії місцевого самоврядування полягає у надання те гарантуванні належної її діяльності шляхом закріплення на законодавчому рівні основних її повноважень, визначення шляхи формування бюджетів тощо. Проте не сьогоднішній день дана державна підтримка фактично перетворюється на обмеження та контроль з боку держави за органами місцевого самоврядування.

Принцип судового захисту прав місцевого самоврядування означає, що органи та посадові особи місцевого самоврядування можуть звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів. Оскільки головною функцією судової влади є захист прав та законних інтересів окремих суб'єктів, у тому числі й посадових осіб та органів місцевого самоврядування, а також членів територіальної громади [57, с.18].

Отже, на законодавчому рівні знайшли своє відображення основні принципи місцевого самоврядування, що є позитивним фактом для гарантування здійснення своїх повноважень в інтересах територіальної громади.

2.4. Ознаки місцевого самоврядування

Серед найважливіших ознак органів місцевого самоврядування виділяють їх правову, організаційну, матеріальну та фінансову автономії, системність структури, безпосередність та опосередкованість здійснення.

Правова автономія органів місцевого самоврядування означає, що органи місцевого самоврядуван-ня наділені своїми власними повноваженнями, передбаченими Кон-ституцією і чинним законодавством України. У межах цих повнова-жень органи місцевого самоврядування мають повну свободу дій.

Організаційна автономія органів місцевого самоврядування проявляється в їх можливості самостійно визначати та будувати свою внутрішню структуру для того, щоб вона відповідала місцевим по-требам та забезпечувала ефективне управління. Діючи в межах за-кону, органи місцевого самоврядування не підпорядковуються іншим органам. Контроль за органами місцевого самоврядування здійс-нюється лише для забезпечення законності їх дій.

Матеріальна та фінансова автономія органів місцевого са-моврядування проявляється в їх праві володіти і розпоряджатися кош-тами і майном для здійснення своїх функцій та повноважень.

Системність структури органів місцевого са-моврядування відображає той факт, що місцеве самоврядування має свою систему, що складаєть-ся з територіальної громади, сільської, селищної та міської ради, сільського, селищного та міського голови, виконавчих органів сіль-ської, селищної, міської ради, районних та обласних рад.

Безпосередність та опосередкованість місцевого самоврядування означає те, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною грома-дою як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядуван-ня — сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи [63, с.5].

Корнієнко М. зазначає також на притаманності місцевому самоврядуванню таких ознак: відсутність безпосередньої вертикалі підпорядкованості місцевої влади вищестоящій владі; визначення за кожним територіальним колективом власних повноважень; самостійність місцевої влади в межах власних повноважень; організаційна відокремленість місцевої влади в системі управління державою і взаємодія з органами державної влади у здійсненні спільних завдань і функцій; відповідальність органів та посадових осіб самоврядування перед територіальною громадою; відсутність матеріальних і фінансових ресурсів територіальної громади повноваженням місцевої влади; різноманітність форм організації місцевого самоврядування і самостійність визначення територіальною громадою структури органів місцевої влади; державна гарантія місцевого самоврядування; виборність органів місцевого самоврядування на широкій демократичній основі, їх періодична змішуваність і підзвітність територіальній громаді; судовий захист прав місцевого самоврядування [64, с.19].

При цьому однозначно можна погодитись з думкою Краснова М.А., який визначає місцеве самоврядування за функціональними і структурними ознаками.

Функціонально місцеве само-врядування це: сукупність управлін-ських повноважень, здійснюваних безпо-середньо населенням адміністративно-територіальної одиниці (муніципального утворення) або органами, які