введені німецькі війська. У листопаді 1940 р. Угорщина, Румунія та Словакія приєдналися до Берлінського пакту, ставши сателітами Німеччини. Підписавши 25 березня 1941 р. відповідний протокол, до Троїстого пакту приєднався югославський уряд, що викликало хвилю народного невдоволення. 6 квітня Німеччина напала на Югославію, а 17 квітня югославська королівська армія капітулювала. Територію Югославії було розчленовано між Німеччиною, Італією, Болгарією та Угорщиною.
Італія, окупувавши у квітні 1940 р. Албанію, 28 жовтня перейшла грецьке кордон. Проте 5 листопада греки пішли у контрнаступ і вже наприкінці грудня звільнили майже третину Албанії. Італія змушена була звернутися за допомогою до Німеччини, яка 5 квітня 1941 р. ввела до Греції свої війська, внаслідок чого Греція також була розчленована. Фактичним союзником Німеччини стала Туреччина. Таким чином, до літа 1941 р. завершився перший період другої світової війни. В руках фашистської Німеччини опинилися Чехо-Словаччина, Польща Данія, Норвегія, Голландія, Бельгія, Франція, Югославія, Греція. Фашистські уряди Італії, Румунії, Угорщини, Фінляндії, Болгарії стали сателітами гітлерівської Німеччини, надавши в її розпорядження свої матеріальні та людські резерви.
Німеччина контролювала 5 млн. кв. км європейської території з населення 290 млн. чол. Металообробні, машинобудівні і військові заводи всієї Європи працювали на її потреби. Лише проблеми джерел сировини, особливо нафт; залишалися нерозв'язаними.
9. Англо-франко-радянські переговори.
Зближення інтересів Англії та Франції з однієї сторони та СРСР з другої було останнім шансом попередити та зупинити агресивні дії фашистської Германії. Однак після мюнхенської конференції кожна із сторін діяла виключно в своїх інтересах, прикладаючи багато зусиль щоб потоваришувати з Німеччиною щоб відвести від себе удар на більш пізній строк. В таких умовах в квітні 1939 року розпочались анго-франко-радянські переговори в Москві. Ці переговори були відрази приречені на провал. Англія хотіла заручитись підтримкою СРСР в випадку нападу на Польщу, але сама не дуже хотіла воювати за СРСР, Москва хотіла розширити гарантії на прибалтійські країни. В середині липня переговори зайшли в тупік. Англія та Франція дали згоду включити балканські країни в сферу “східної гарантії” при умові “західних гарантій” для Голландії, Швейцарії і Люксембургу. Однак без підписання військової конвенції всі ці наміри ставали ілюзією. Радянське керівництво не безпідставно звинувачувало іншу сторону в затягуванні переговорів. Англія та Франція дали згоду на переговори 25 липня, а делегації прибули до Москви лише 11 серпня. Від Франції на переговорах був присутній генерал Думен, Англію представляв Дрекс-Пламкета, делегацію СРСР очолив Ворошилов. Представники Англії та Франції не мали достатнього повноваження для підписання важливих документів.Ключевим питанням було пропуск Червоної Армії через територію Польщі та Румунії. СРСР заявив що може надати 9-10 тис. танків, 5,5 тис. бойових літаків. Але Англія та Франція були добре інформовані про військові можливості СРСР. Вже 17 серпня переговори відклались до 21-го. Однак до 21-го ні чого не змінилось і переговори відклались. Но 23 серпня до Москви прибув Ріббентроп. Одним словом англо-французька зовнішня політика потерпіла тяжку поразку, вигоду від цього отримала тільки Німеччина.
10. Причини, характер і періодизація другої світової війни.
Друга світова війна належить до найбільших і кровавіших подій історичного розвитку людства. Вона тривала майже шість років і захопила майже всі континенти. У війні приймала участь 61 держава і біля 2 млд. людей. (80% усього людства). Військові дії проходили по територіях 40 країн. У військових діях було залучено біля 100 млн. чоловік. Друга світова війна принесла багато лиха. Загинуло біля 60 млн. людей. За характером вона була загарбницькою, але однозначно охарактеризувати її не можна тому що їй були притаманні імперіалістичні та національно-визвольні ознаки. Причини:
нерівномірність економічного та політичного розвитку країн;
різке загострення протиріч між капіталістичними країнами і протистояння капіталістичного та соціалістичного табору, складання військових блоків;
намагання фашистів провести новий перерозподіл світу, захоплення колоній, ринків збуту.
Друга світова війна в сучасній історичній науці по-діляється на п'ять періодів.
Перший період охоплює проміжок часу з 1 вересня 1939 р. до 22 червня 1941 р. Він характеризується значними військовими успіхами Німеччини у Європі. Вже навесні 1941 р. гітлерівці окупували всю Західну Європу до Ла-Маншу й увесь Балканський півострів.
Другий період розпочався у червні 1941 р. нападом Німеччини на СРСР, а завершився у листопаді 1942 р., коли радянські війська перейшли в наступ під Сталінградом. Це був провал «блискавичної війни» фашистської Німеччини проти Радянського Союзу. З кінця 1941 р., у зв'язку з нападом Японії на тихоокеанські володіння США та Англії, війна поширилася на всі материки й океани.
Третій період розпочався перемогою радянської армії під Сталінградом у листопаді 1942 р. і завершився у грудні 1943 р. битвою на Волзі, яка ознаменувала корінний перелом під час другої світової війни, остаточ-но закріплений у битві під Курськом.
Четвертий період розпочався у січні 1944 р. вступом радянської армії у Західну Європу та відкриттям другого фронту і закінчився розгромом і беззастережною капі-туляцією Німеччини у травні 1945 р. П'ятий період, завершальний, настав улітку 1945 р.
Розгромом мілітаристської Японії та її капітуляцією 1945 р. ознаменувався кінець другої світової війни.
11. Напад Німеччини на Польщу.
Напередодні війни фашистський уряд поставив перед Польщею вимогу передати Німеччині Данціг (Гданськ), який мав статус вільного міста, і надати право прокласти через польський коридор німецькі автостради