Мал. 89

Зачіски, комірці західноєвропейських жіночих платтів. Друга чверть XVII ст.: а) плоска зачіска з чубком і буфонами, брижа; б) зачіска з бічними локонами, напіввідкладений комірець; в) зачіска з чубком, буфонами, конусовидним виступом на маківці, подвійний відкладний закритий комірець; г) вигляд зачіски ззаду; д, є) зачіски з бічними локонами., е) голландська зачіска з довгим волоссям ззаду, комірець-косинка; з буфонами, відкладний, напівстодчий комірець, «слинявчик».

У 40-х роках, а в Голландії — іще раніше, бічні здуті буфони робили плоскішими й довшими, поступово замінюючи довгими пасмами, локонами, що нерідко спадали до плечей і цілком закривали вуха та шию. Їх здебільшого підвивали, особливо на кінцях, і часто підв'язували бантами або талантами. При таких зачісках дедалі рідше зверталися до випускання чубків; спереду волосся зачісували на короткий центральний проділ (мал. 89 д). Протягом усього розглядуваного періоду переважали відкриті зачіски. Ширококрисі капелюшки надівали тільки при костюмах для верхової їзди, полювання або подорожей (мал. 90 ж, з). Повсюдно, особливо серед буржуазії, носили чепці (мал. 90 а, б, в), хустки і косинки з білого полотна. Чепці і хустки були дуже різноманітні, видозмінюючись відповідно до місцевих національних особливостей і відмінностей у побуті. У літніх жінок зустрічалися старі форми чепців з напівкруглими надвушними дугами, а іноді й мисом на чолі, у дівчат — невеликі круглі, оздоблені вишивкою і мереживом чепці (мал. 90 б). Серед трудового народу, переважно серед селянок, надавали перевагу хусткам: низько насунуті на чолі, з боків вони спадали на плечі (мал. 90 г), або пов'язані навколо голови кінці їх спускалися на спину (мал. 90 д). Взимку носили косинки з товстих тканин, які щільно прилягали до голови, шиї та щік, і капюшони, підбиті хутром і нерідко зав'язані бантом під підборіддям (мал. 90 е, е), а влітку — вуалетки у вигляді легких косинок із прозорих тканин, накинутих на голову нижче очей. Жіночі капелюшки були переважно ширококрисі: то з трохи нижчими, то з трохи вищими конусовидними наголовками (особливо улюбленими у Голландії), то оздоблені пір'ям, то без будь-яких прикрас і здебільшого чорного кольору. Як і на початку століття, знатні жінки виходили на вулицю в чорних півмасках, бажаючи зберегти інкогніто (мал. 90, є).

Мал. 90. Західноєвропейські жіночі головні убори. Друга чверть XVII ст.; а, б, в) чепці; г, д) народні хустки; е, є) капюшони (е — півмаска); ж, з) ширококрисі капелюшки.