18.03.2001 року виповнилося 130 років 3 дня народного повстання в Парижі, встановивши перше революційне правління робітничого класу.

Влада робітників у дні Паризької Комуни 1871 року продержалась недовго – всього 72 дня .

Паризька комуна стала переломним рубежем в розвитку капіталістичного суспільства. Вона показала і довела, що боротьба між буржуазією і пролетаріатом, між експлуататорами та експлуатованими досягла такого ступеня непримиренності, що поставила на порядок дня скасування капіталістичного ладу і встановлення влади робітничого класу . Незаперечне історичне значення Паризької Комуни найперше в тому, що це був перший в історії людського суспільства досвід створення держави нового типу, яка принципово відрізняється від буржуазної, перший досвід диктатури пролетаріату.

В Комуну було обрано 86 чоловік. В Комуну пройшло 17 представників великої та середньої торгово-промислової буржуазії і буржуазії інтелігенції , які вийшли з її складу у перші дні її роботи.

В комуні залишилося 68 чоловік 32 представники інтелігенції (журналісти, адвокати, лікарі, офіцери та інші), 25 робітників, 8 службовців, 1 ремісник, 2 дрібні підприємці . За своїми політичними поглядами 19 з них були неоякобинцями, 18 – бланкістами, 13 – прудоністами, 10 – лівими прудоністами, 3 – букіністами, 2 – були близькі до марксизму.

Деякі члени Комуни не входили до складу якого – небудь політичного угрупування . Деякі з членів Комуни належали до секції

Інтернаціоналу.

Члени Інтернаціоналу , які були вибрані в Комуну , були відомими робітниками Парижу.

Той факт , що революційний Париж доручив рішення завдань , які стояли перед представниками пролетаріату , говорив про величезну довіру до діячів Інтернаціоналу та інших соціалістичних організацій не тільки з боку самого робітничого класу.

Це свідчило про те , що революційна демократія Парижу визнала пролетаріат керівною силою , що здатні захистити національні інтереси країни , керівництву боротьби за зміцнення держави , за подальший соціальний , економічний , політичний прогрес.

Загальним принципом , що об’єднав послідовників різноманітних соціалістичних шкіл у Франції , були пошуки шляхів найбільш справедливого розподілу суспільного багатства між його виробниками. Вони негативно ставилися до чистої політичної боротьби , яка не зачіпала суті капіталістичного ладу . На перший план французькі соціалісти висовували соціальне питання , ідеї соціальної революції. Однак члени Французької секції Інтернаціоналу дуже не вразно уявляли собі як здійсниться соціальний переворот .

Перше звернення Комуни лише в найзагальніших рисах намічало практичні завдання , які були висунуті нею негайного вирішення.

Перераховувалися перші міроприємства , які мала здійснити Комуна :

1.

2.

3.

4.

Одним із перших строків Комуни було прийняття 29.03.1871 року декрету , який оголошував недійсним накази і розпорядження версальського керівництва . Непідкорення чиновників цьому декрету загрожувало їм негайним звільненням, так як уряд Комуни є “єдиною владою” . 29.03.1871 року Комуна прийняла і декрет скасування простроченої заборгованості за квартирну плату , починаючи з жовтня 1870 року , цей захід був невідкладним , таким , що відповідав інтересам переважної більшості парижан. Прострочені платежі за квартиру загрожували втратою даху не тільки робітників ,

але навіть багато чисельним сім’ям дрібних і навіть середніх буржуа , чиї справи постраждали під час війни . Крім того домовласники позбавляли непрацездатних квартиронаймачів останнього скарбу , забираючи його в рахунок оплати . Комуна постановила відстрочити населенню Парижа внесення квартирних платежів з 1 жовтня 1870 року по 1 липня 1871 року. Уже внесена оплата зараховувалася на рахунок майбутніх платежів , домовласникам заборонялось висиляти мешканців.

На цьому засіданні було декретовано : “Продаж речей , закладених у ломбарді, призупиняється” . Це було попереднім рішенням наболілого питання, постанова не повертала закладених речей, які були вкрай необхідні тисячам сімей, але все ж вселяло надію , що рано чи пізно вони повернуться до їх власників.

29.03.1871 року Комуна видала також декрет про те , що єдиною озброєною силою в Парижі є національна гвардія . “Рекрутський набір скасовується. Ніяка озброєна сила, крім національної гвардії, не може бути створена в Парижі або введена в нього “. Придатні до військової служби входять до національної гвардії.

Скасувавши рекрутський набір і зобов'язавши всіх здорових громадян вступати до національної гвардії, Комуна приступила до загального озброєння народу . Скасувала постійну армію відірвану від народу, здійснивши тим самим одне із найважливіших вимог програми демократичних перетворень, яку висунули на Женевському конгресі Інтернаціоналу 1866 року.

Була ліквідована стара поліція . Забезпечення порядку і безпеки покладалося на національну гвардію.

Скасувавши стару армію і поліцію Комуна знищила один із найголовніших атрибутів буржуазної держави – “ зброю його матеріальної влади” . Державний порядок стали охороняти самі озброєні робітники , сам народ . Не тільки революційні робітники , але й дрібно – буржуазні радикали гаряче схвалили цей декрет.

З 18.03.1871 року Комуна почала закладу вати фундамент держави нового типу . Комуна доводила своєю діяльністю . що “робітничий клас не може просто оволодіти готовою державною машиною і пустити її в хід для власних цілей” .

Попередньою умовою , яка гарантувала успіх всяко ї “дійсної народної революції” , є ламка , руйнування буржуазного державного апарату.

До ряду декретів , які руйнували стару буржуазну державу належить також декрет про встановлення максимальної платні службовцям комунальних служб