Реферат з всесвітньої історії

на тему:

“Українсько-Угорські

відносини”

Українсько-Угорські відносини сягають в глибоку давнину і мають не менше ніж тисячолітню традицію. Чимало видатних подій відбулося в угорському урочищі під Києвом. У "Повісті временних літ" походження його назви пояснюється так: "Идоша угри мимо Киев горою, еже ся зовет ныне Угорское, и прешедьше к Днепру сташа вежами, беша бо ходяща аки се половцы. Пришедше от вьстока и устремишаяся через горы великая, яже прозвашаяся горы Угорскиа (Карпати-Б.Л.)." Те, що угри тут дійсно стояли, підтверджується існуванням на горі двору їх вождя Альми (давньоруською-Олми), про що під 882 р. повідомляє "Повість времених літ" у зв'язку з прибуттям в угорське урочище Олега, який вбив Аскольда і Діра і "несоша на гору, и погребоша (Аскольда-Б.Л.) на горе, еже ся ныне зовет Угорское, кде ныне Ольмин двор". Повість містить також свідчення про активну українсько-угорську торгівлю X ст.

Відомо, що в перші десятиріччя XI ст. син першого угорського короля Іштвана мав велику слов'янську / українську / військову дружину, а двоюрідний брат короля Ласло Сар був одружений на київській княжні.

Особливо інтенсивно українсько-угорські відносини розвивалися з середини XI до середини XIII ст. У 1043-1046 рр. майбутній угорський король Ендре I та його брат Левенте жили при дворі великого князя Ярослава Мудрого, з дочкою якого Анастасією Ендре побрався. Онук Мудрого, тмутараканський князь Ростислав Володимирович, був одружений на угорській герцогині.

Династичні зв'язки угорських королів з українськими князями зміцнювалися і в наступні роки, що відкривало перед першими можливість втручатися у внутрішньополітичне життя українськйх земель. Завдяки тісним родинним за'язкам з українськими князями, угорські королі Бела II, Геза II активно втручалися у феодальні війни, що роздирали Україну в 30-50 рр. XII ст., посилаючи загони на підтримку одним князям проти інших. Геза II одружився з онукою Володимира Мономаха Євфросинією, брат якої Ізяслав Мстиславович став Київським князем. Цей шлюб ще більше затягнув Угорщину у чвари, що невпинно точилися між українськими князівствами. Особливо Геза II підтримував Ізяслава в його боротьбі за Київ, проти Юрія Долгорукого, якому допомогав Володимир Галицький. Цьому сприяло і те, що брат Ізяслава Володимир одружився з донькою угорського бана Белоша.

З кінця XII ст. зовнішня політика Угорщини щодо України починає набирати загарбницького характеру. Так, у 1188 р., після вигнання з Галича волинського князя Романа Мстиславовича, який перед цим захопив це місто, Бела III зробив великим князем Галицьким замість колишнього князя Володимира свого сина Ендре, якого галичани прогнали в 1190 р.

Вперше українське питання на державному рівні постало в Угорщині на початку 1918р. у звязку проголошення УНР незалежною державою та підписання 9 лютого 1918р. Берестейського мирного договору з Центральними державами у т. ч. і з Австро-Угорщиною.

Політика Будапешта базувалась на тому, що виникнення й існування української держави стане небезпечним прецендентом для багатонаціональної монархії. У квітні 1918 р. Угорщиною була розроблена концепція про недоторканість східних кордонів Австро-Угощини. Росія, Румунія і Україна розглядались як особливо небезпечні держави. Україна вважалась найнебезпечнішим суперником, бо у прагненні до обєднання своїх земель в єдину державу загрожувала східним кордонам Австро-Угорщини. Тому Угорщина найактивнішим чином сприяла відродженню Польщі, зокрема якомога більшому розширенню її кордонів на схід – у глибину українських земель.

У 1918-1919 рр. Угорсько-українські взаємини набули повноцінного розвитку. Угорщина позитивно ставилась до утворення самостійної української держави, хоч у питанні про Закарпаття обидві держави не знайшли спільної мови. Угорщина вважала УНР своїм найважливішим союзником. Українське питання вперше стало одним з найважливіших для зовнішньої політики Угорщини.

У1938-1941рр. В угорських підходах до українського питання зявився обережний варіант взаємин сформований з огляду на стратегію Німеччини. Угорщина планувала повернути до своїх володінь Рутенію, а з Україною йти на зближення. Угорщина очікувала, що Україна буде знаходитись під протекторатом Німеччини.

15 березня 1939 р. хортистські війська здійснили агресію і протягом кількох тижнів прилучили Карпатську Україну до складу Угорщини.

Реалізацію військово-політичних завдань в роки війни Угорщина здійснювала на етнічних землях українського народу. Сама присутність українського та угорського етносів у Карпатах сприймалося як вороже державницьким інтересам обох народів, тим більше, коли вони стояли по різні боки у Другій світовій війні.

До середини 1942 р. Угорщина намагалась розділити Україну на дві частини: південну приєднати, а північну залишити Німеччині.

Захист передгіря Карпат був найсерйознішим на завершальному етапі війни.

Угорщина вперше використала гостре протистояння української та російської національних ідей в своїх цілях: в першій половині 1944 р. вступила у мирні взаємини з УПА, а в липні 1944 р. – підписала договір з УПА, щоб досягти замирення між військовими та надавати взаємодопомогу в боротьбі проти спільного ворога- більшовицької Росії.

У другій половині двадцятого століття Угорщина поступово відмежовувалася від помилок міжвоєнного періоду, відмовилась від насильницької ревізії кордонів із сусідніми державами. 6 грудня 1991 р. Угорщина підписала Договір про основи добросусідства та співробітництва.

Україна і Угорщина докладають зусиль щоб відіграти посередницьку роль у зближенні Німеччини та Росії як основних чинників майбутньї єдиної Європи.

26 вересня 1994 р. офіційна делегація ВР України на чолі з О. Морозом прибула до Угорщини. В той же день відбулася зустріч О. Мороза з головою парламенту Угорщини Золтаном Голом та представниками парламентських фракцій. Під час зустрічі Гол повідомив три