- А якщо в рамках Вишеградської Четвірки ваші сусіди – словаки, чехи і, можливо, поляки наполягатимуть на тому, щоб запровадити суворий візовий режим?

- Співробітництво в рамках Вишеградської Угоди розвивається дуже інтенсивно. Але не обов’язково всі один одного мають наслідувати і координувати рішення щодо, наприклад, режиму перетину кордонів. Тут кожна країна діє по-своєму. Угорщина і Польща у цьому питанні підходять приблизно однаково.

- Чи є в Угорщині, як у Чехії і Словаччині, проблема так званої “української злочинності”?

- Звичайно, в певній мірі це має місце, але рівень цієї злочинності з кожним роком зменшується. Бували на вулицях Будапешта грабежі та інші кримінальні чини, однак важко визначити, чи причетні до цього українці чи вихідці з країн колишнього СРСР. Це справа ефективності роботи правоохоронних органів обох країн. Між Україною та Угорщиною у цій сфері є хороше співробітництво. Ми розуміємо, що й Україна сама зацікавлена в тому, щоб “експорт” організованих злочинних груп знизився і взагалі не відбувався. Не можна сказати, що в Угорщині злочинна діяльність “українського походження” збільшувалась, це ставало для нас великою проблемою і приводом до запровадження візового режиму. Моя особиста думка така, що візовий режим не є перепоною для злочинних елементів.

- А як щодо нелегального працевлаштування іноземців?

- Я б не сказав, що закарпатці чи українці “відбирають робочі місця” в угорців. Це проблема контролю зайнятості у самій Угорщині. Якщо у нашого підприємця спіймають нелегально влаштовану людину, то його так покарають, що на майбутнє у нього бажання відпадає робити це ще раз. Ми плануємо прийняти закон, який би легалізував тимчасове працевлаштування в країні угорців, які проживають в інших країнах. Ці люди повинні мати те саме страхування, умови праці, зарплату, як і громадяни Угорщини. Скільки я працюю в Україні, ніколи не чув, щоб офіційні представники Угорщини будь-якого рангу скаржились на цю проблему.

- Є приблизні підрахунки, скільки громадян України працює нелегально в Угорщині?

- Я не зустрічав таких підрахунків. Мені дивно, як це взагалі можна підрахувати! У першому півріччі цього року близько півтора мільйона українських громадян перетинали кордон Угорщини. Це і туристи, і родичі, бізнесмени, транзитні… З цього можна відгадати якусь цифру, але дуже неточну. У східних областях Угорщини – Собоч-Сотмарі і Боршодь – рівень безробіття вищий, ніж у цілому по країні, але це не зв’язано з нелегальним працевлаштуванням. Просто ці області не настільки розвинені, як інші регіони. Отож, немає жодного зв’язку між цифрами безробіття і нелегального працевлаштування іноземців.

- За останніми підрахунками Угорщина є одним з найбільших інвесторів закарпатської економіки. Як Ви вважаєте, зараз складаються саме такі умови, щоб можна було розвивати інвестування і таким чином сприяти розвитку регіону?

- Загальна інвестиційна діяльність Угорщини в Україні є дуже активною і цей процес відбувається не лише в Закарпатті. Ми на сьогодні в Україні інвестували біля 47 мільйонів доларів. До того ж найближчим часом буде здійснено проект ще на 20 мільйонів. В Києві активно розвивається наша інвестиційна діяльність, Закарпаття ще лише набуває вагомого місця. Середньому або малому бізнесу цікавіший закарпатський регіон, бо це близько, легше знайти угромовного спеціаліста, і керівництво області дуже зацікавлене у зосередженні капіталовкладень саме в Закарпатті. Найближчим часом здійснюватиметься проект фірми “FLEXTRONIX” на базі колишнього Берегівського радіозаводу, вони також планують будувати зовсім новий завод з виготовлення електродеталей. Хочу додати, що на зламі 80-х і 90-х років перші інвестиції відбувалися на західній частині Угорщини і в Будапешті. На заході Угорщини працював австрійський мобільний зв’язок. Колись один баварський бізнесмен хотів у маленькому містечку східної частини Угорщини вкласти гроші у взуттєвий завод. І будь-яке бажання працювати у нього одразу пропало, коли він протягом трьох годин не міг додзвонитися до дружини в Мюнхен! Якщо загальний клімат для інвестицій, не лише законодавчий, буде хороший, то іноземний капітал набагато швидше братиме участь у розвитку української економіки.

- На що скаржаться ваші підприємці, які діють в Україні?

- Складно робити бізнес у вас тому, що надто багато адміністративних перешкод – папери, печатки тощо. Правила гри неоднозначні, недостатня законодавча база, надто багато перевірок. Бізнесмен хоче працювати, а перевіряючі “сидять у нього на шиї”. Ніхто у світі не любить платити податки, але платять набагато краще, бо знають, коли, за що і чому стільки треба платити. Правила гри мають бути абсолютно прозорими. Саме тому маленька Угорщина змогла протягом десяти років залучити понад 23 мільярди доларів.

- Вже два роки у Закарпатті діє пільговий режим для інвестицій обсягом понад 250 тисяч доларів. Прийнятий і Указ про спеціальну економічну зону “Закарпаття”, хоч проти цього виступає МВФ. Такі закони, на Вашу думку, можуть реально посприяти розвитку економіки регіону і чи є такі приклади в Угорщині?

- В принципі, можуть посприяти. У нас є підприємства, які працюють на пільгових умовах. Їм постачають матеріали з-за кордону і відправляють продукцію за кордон без митного огляду. У світовій практиці це не практикується і після вступу Угорщини в ЄУ ці режими треба буде скасувати. Інвестори, як правило, беруть до уваги загальні умови