КАДРОВІ ЗМІНИ В КЕРІВНИЦТВІ ЗБРОЙНИХ СИЛ СРСР

НАПЕРЕДОДНІ ПЕРЕБУДОВИ

Де-ся-та п’я-ти-рі-ч-ка (1981—1985) за-па-м’я-та-ла-ся пред-ста-в-ни-кам стар-шо-го і се-ре-д-ньо-го по-ко-лін-ня як “п’я-ти-рі-ч-ка уро-чи-с-тих по-хо-вань”. І не-да-ре-м-но: за пе-рі-од з кі-н-ця сі-ч-ня 1982 р. до се-ре-ди-ни бе-ре-з-ня 1985 р. по-ме-р-ли, пе-ре-бу-ва-ю-чи в скла-ді По-літ-бю-ро ЦК КПРС і на ви-со-ких пар-тій-них і дер-жа-в-них по-са-дах, М. А. Су-с-лов, Л. І. Бре-ж-нєв, А. Я. Пе-ль-ше, Ю. В. Ан-д-ро-пов, Д. Ф. Усти-нов і К. У. Че-р-не-н-ко. Са-ме на се-ре-ди-ну 1980-их рр. ста-ла оче-ви-д-ною вну-т-рі-ш-ньо-по-лі-ти-ч-на ста-г-на-ція в Ра-дян-сь-ко-му Со-ю-зі, об-тя-же-на за-го-с-т-рен-ням від-но-син з кра-ї-на-ми За-хі-д-ної Єв-ро-пи, США і Ка-на-до-ю. КПРС втра-ти-ла трьох Ге-не-ра-ль-них се-к-ре-та-рів ЦК, го-ло-вно-го іде-о-ло-га, го-ло-вно-го ко-н-т-ро-ле-ра. Але тіль-ки смерть Д. Ф. Усти-но-ва (мі-ні-с-т-ра обо-ро-ни СРСР) без-по-се-ре-д-ньо впли-ну-ла на по-да-ль-шу вну-т-рі-шню і зо-в-ні-ш-ню по-лі-ти-ку СРСР. Адже зна-чен-ня ар-мії для ке-рі-в-ни-ц-т-ва пар-тії та дер-жа-ви бу-ло над-зви-чай-но ва-ж-ли-вим. Ра-дян-сь-кий Со-юз в кі-н-це-во-му ра-ху-н-ку три-ма-в-ся са-ме на ній. На-ці-о-на-ль-ні ре-с-пу-б-лі-ки ма-ли вла-с-ні Ком-па-р-тії, ор-га-ни про-ку-ра-ту-ри, су-ду, вну-т-рі-шніх справ і дер-жа-в-ної без-пе-ки, на-віть ма-рі-о-не-т-ко-ві Мі-ні-с-тер-с-т-ва за-ко-р-дон-них справ. Не ви-ста-ча-ло тіль-ки Зброй-них Сил.

22 гру-д-ня 1984 р. га-зе-та “Пра-в-да” (ор-ган ЦК КПРС) по-мі-с-ти-ла по-від-ом-лен-ня про те, що “20 гру-д-ня 1984 р. на 77-му ро-ці жит-тя пі-с-ля тя-ж-кої хво-ро-би по-мер член По-літ-бю-ро ЦК КПРС, Мі-ністр обо-ро-ни СРСР, де-пу-тат Вер-хо-в-ної Ра-ди СРСР Ге-рой Ра-дян-сь-ко-го Со-ю-зу, дві-чі Ге-рой Со-ці-а-лі-с-ти-ч-ної Пра-ці, Ма-р-шал Ра-дян-сь-ко-го Со-ю-зу Дми-т-ро Фе-до-ро-вич Усти-нов. В йо-го осо-бі Ко-му-ні-с-ти-ч-на пар-тія і ра-дян-сь-кий на-род, Зброй-ні си-ли СРСР втра-ти-ли чі-ль-но-го ді-я-ча КПРС і ра-дян-сь-кої дер-жа-ви”. Та-кий вступ до не-к-ро-ло-гу був не-ви-па-д-ко-вим — са-ме Д. Ф. Усти-нов у 1941—1965 рр. очо-лю-вав вій-сь-ко-во--про-ми-с-ло-вий ком-плекс Ра-дян-сь-ко-го Со-ю-зу по дер-жа-в-ній лі-нії (на-р-ком, мі-ністр озбро-єнь, мі-ністр обо-рон-ної про-ми-с-ло-во-с-ті, за-сту-п-ник Го-ло-ви РМ СРСР, го-ло-ва Ви-щої Ра-ди на-род-но-го го-с-по-дар-с-т-ва СРСР), а в 1965—1976 рр. — по пар-тій-ній (се-к-ре-тар ЦК КПРС). У 1952 р. він став чле-ном ЦК КПРС, в 1965 р. — ка-н-ди-да-том у чле-ни Пре-зи-дії (По-літ-бю-ро) ЦК КПРС, а з 1976 р. — чле-ном По-літ-бю-ро ЦК КПРС. Ма-ю-чи вій-сь-ко-ве зван-ня “ге-не-рал--по-л-ко-в-ник” (1944), до-сві-д-че-ний ор-га-ні-за-тор ВПК зу-мів пе-ре-хо-пи-ти у вер-хі-в-ки Зброй-них Сил СРСР по-са-ду мі-ні-с-т-ра обо-ро-ни (пі-с-ля сме-р-ті на-при-кі-н-ці кві-т-ня 1976 р. мі-ні-с-т-ра обо-ро-ни СРСР (1967—1976), Ма-р-ша-ла Ра-дян-сь-ко-го Со-ю-зу (1955), чле-на По-літ-бю-ро ЦК КПРС (1973—1976) А. А. Гре-ч-ка).

Зро-зу-мі-ло, що на-при-кі-н-ці 1984 р. роз-по-ча-ли-ся ка-д-ро-ві змі-ни в ке-рі-в-ни-ц-т-ві Зброй-них Сил СРСР. Але пе-р-шим утра-тив у ве-ре-с-ні 1984 р. свою по-са-ду на-ча-ль-ник Ге-не-ра-ль-но-го Шта-бу Зброй-них Сил СРСР (1977—1984), Ма-р-шал Ра-дян-сь-ко-го Со-ю-зу (1977) М. В. Ога-р-ков, член ЦК КПРС з 1971 р. Са-ме він ра-зом з В. О. Крю-ч-ко-вим (на-ча-ль-ни-ком Пер-шо-го Го-ло-вно-го управ-лін-ня КДБ СРСР (зо-в-ні-ш-ня роз-ві-д-ка) у 1974—1988 рр.). за сві-д-чен-ням Оле-га Го-р-ді-єв-сь-ко-го спла-ну-вав і ко-ор-ди-ну-вав про-ве-ден-ня роз-ві-ду-ва-ль-ної опе-ра-ції сві-то-во-го ма-с-ш-та-бу під ко-до-вою на-звою “Ра-ке-т-но--яде-р-ний на-пад”. Впе-р-ше хо-ча б фо-р-ма-ль-но спів-ро-бі-т-ни-ча-ли ПГУ КДБ СРСР та ГРУ Ге-не-ра-ль-но-го Шта-бу Зброй-них Сил СРСР, яке в 1963—1983 рр. очо-лю-вав ге-не-рал ар-мії (1971) П. І. Іва-шу-тін. На се-ре-ди-ну 1980-их рр. По-літ-бю-ро ЦК КПРС, до-б-ре по-ін-фо-р-мо-ва-не Між-на-ро-д-ним від-ді-лом та Від-ді-лом між-на-ро-д-ної ін-фо-р-ма-ції ЦК КПРС і МЗС СРСР, бі-ль-ше не по-ді-ля-ло ду-м-ки ор-га-ні-за-то-рів опе-ра-ції “РЯН” від-но-с-но за-гро-зи ра-п-то-во-го яде-р-но-го на-па-ду з бо-ку США чи Ве-ли-ко-бри-та-ні-ї. Не-ви-па-д-ко-вим бу-ло і те, що М. В. Ога-р-ков був пе-ре-мі-ще-ний на по-са-ду ко-ман-ду-ю-чо-го При-во-л-зь-ким вій-сь-ко-вим окру-гом як-раз че-рез рік пі-с-ля то-го, як 9 ве-ре-с-ня 1983 р. на пре-с--ко-н-фе-ре-н-ції з при-во-ду за-ги-бе-лі 1 ве-ре-с-ня 1983 р. 269 па-са-жи-рів пі-в-ден-но-ко-рей-сь-ко-го авіа-лай-не-ра “Бо-інг-747” він ого-ло-сив про на-яв-ність не-спро-с-то-в-них до-ка-зів що-до роз-ві-ду-ва-ль-но-го ха-ра-к-те-ру вто-р-г-нен-ня лі-та-ка “Ко-рей-сь-ких авіа-лі-ній” у по-ві-т-ря-ний про-с-тір СРСР.

Ге-не-ра-ль-ний Штаб Зброй-них Сил СРСР очо-лив пе-р-ший за-сту-п-ник на-ча-ль-ни-ка (1979—1984), Ма-р-шал Ра-дян-сь-ко-го Со-ю-зу (1983), член ЦК КПРС з 1983 р. С. Ф. Ах-ро-мє-єв. В свою чер-гу, пе-р-шим за-сту-п-ни-ком на-ча-ль-ни-ка Ге-не-ра-ль-но-го Шта-бу Зброй-них Сил СРСР став ге-не-рал ар-мії (1978) В. І. Ва-рен-ні-ков, який у 1979—1984 рр. за-ймав по-са-ду на-ча-ль-ни-ка Го-ло-вно-го опе-ра-ти-в-но-го управ-лін-ня. Ці-ка-во, що за-мі-ни-ти М. В. Ога-р-ко-ва на С. Ф. Ах-ро-мє-є-ва ба-жав ще Ю. В. Ан-д-ро-пов, і та-ка за-мі-на, зре-ш-тою, від-бу-ла-ся. Но-вим Мі-ні-с-т-ром обо-ро-ни СРСР був при-зна-че-ний ба-га-то-рі-ч-ний пе-р-ший за-сту-п-ник за А. А. Гре-ч-ка та Д. Ф. Усти-но-ва (1967—1984), Ма-р-шал Ра-дян-сь-ко-го Со-ю-зу (1978), член ЦК КПРС з 1968 р., С. М. Со-ко-лов. Од-ра-зу бу-ла зве-р-ну-та ува-га на гла-в-ко-мів військ та ко-ман-ду-ю-чих вій-сь-ко-ви-ми окру-га-ми.

На кі-нець 1985 р. се-ре-д-ній вік гла-в-ко-мів (Су-хо-пу-т-них військ, Вій-сь-ко-во--Мор-сь-ко-го фло-ту, Вій-сь-ко-во--По-ві-т-ря-них сил про-ти-по-ві-т-ря-ної обо-ро-ни та Ра-ке-т-них військ стра-те-гі-ч-но-го при-зна-чен-ня) ста-но-вив 68 р. В се-ре-д-ньо-му во-ни за-йма-ли свої по-са-ди по 13 ро-ків. Один з них на-віть по-мер на по-ча-т-ку гру-д-ня 1984 р. (гла-в-ком ВПС РСР (1969—1984), Го-ло-вний ма-р-шал авіа-ції (1972), член ЦК КПРС з 1971 р. П. С. Ку-та-хов). Гла-в-ком Су-хо-пу-т-них військ (1980—1985), Ма-р-шал Ра-дян-сь-ко-го Со-ю-зу (1983), член ЦК КПРС з 1976 р. В. І. Пе-т-ров пе-ре-йшов на по-са-ду пер-шо-го за-сту-п-ни-ка Мі-ні-с-т-ра обо-ро-ни СРСР. Ад-мі-рал фло-ту Ра-дян-сь-ко-го Со-ю-зу (1967), член ЦК КПРС з 1961 р. С. Г. Го-р-ш-ков та Го-ло-вний ма-р-шал ар-ти-ле-рії (1983), член ЦК КПРС з 1976 р. В. Ф. То-лу-б-ко бу-ли від-ря-дже-ні до Гру-пи ге-не-ра-ль-них ін-спе-к-то-рів Мі-ні-с-тер-с-т-ва обо-ро-ни СРСР. За-мість них від-по-ві-д-но ВМФ та РВСП СРСР очо-ли-ли Ад-мі-рал фло-ту (1983), ка-н-ди-дат у чле-ни ЦК КПРС з 1981 р. В. М. Че-р-на-він і ге-не-рал ар-мії (1982)