Реферат з світової історії

на тему:

“Піраміди, гробниці, храми. Єгипет у період нового царства”

ПІРАМІДИ, ГРОБНИЦІ, ХРАМИ

ПОКЛОНІННЯ ФАРАОНУ-БОГУ. Єгиптяни сприймали свого царя як живого бога. Для них він був наділений надприродною си-лою, що допомагала виявляти мудрість у державних справах, здо-бувати перемоги у війнах, підтримувати непорушність світового порядку. Царя вважали сином бога сонця Ра. Коли головним бо-гом став Амон, царя почали називати сином Амона-Ра.

Фараони турбувалися про своє потойбічне життя ще на землі. Вони починали будувати собі гробницю, як тільки вступали на трон.

Величина усипальниці символізувала велич царя-бога.

ПІРАМІДИ І ВЕЛИКИЙ СФІНКС. На лівому березі Нілу, край пустелі Сахари, височать знамениті єгипетські піраміди — кам'яні гробниці фараонів. Піраміди здавна вважалися одним із се-ми чудес світу. Араби склали приказку: «Все на світі боїться часу, а час боїться пірамід». До нашого часу збереглося близько ста пірамід. Колись їх було більше, але деякі з них зруйновано, деякі засипав пісок, що постійно насувається з пустелі.

Три найвищі піраміди — фараонів Хеопса, Хефрена і Мікеріна. Коло них здіймається велетенська камінна статуя Сфінкса — фантастичної істоти з тулубом лева та головою фараона. Висота Великого Сфінкса — 20 м. «Батьком жаху» називають араби-кочівники цю статую.

Людей ще в давнину вражали велетенські розміри пірамід. Ви-піраміди Хеопса — 137 м. Учені стверд-жують, що колись вона була ще вища. Щоб обійти піраміду кругом, треба пройти по піску цілий кілометр. Відо-мо, що піраміду будували 20 років, а дорогу до неї — 10 років. Усю споруду збудовано з 2 300 000 блоків, з яких найменший важив дві з полови-ною тонни.

Ще в давнину піраміда вважалася кам'яною математичною загадкою, її чотири грані орієнтовано за чотирма сторонами світу, а висота становить од-ну мільярдну частину відстані від Землі до Сонця.

НАПИС В РУЇНІ

І кожна цегла, статуя, колона,

мережечка, різьба і малювання

незримими устами промовляє:

«Мене створив єгипетський народ

і тим навік своє імення вславив».

Леся Українка

Будівельники розуміли, що будують фараону вічну домівку, тому до роботи ставилися надзвичайно сумлінно. Поверхню піраміди облицьовано добре відшліфованими й припасованими одна до одної кам'яними плитами. Між ними не можна просу-нути навіть лезо ножа. Зала, де стояла труна з мумією фараона, була влаштована всередині піраміди. До неї вів довгий коридор з пастками для грабіжників. Ніщо не мало турбувати вічний спокій царя.

Давньогрецький історик Геродот у V ст. до н.е. відвідав Єгипет і записав цікаві відомості про піраміди.

ЄГИПЕТСЬКА ГРОБНИЦЯ. На західному березі Нілу, коло пірамід та Великого Сфінкса було стародавнє єгипетське кладовище, яке називалося «містом мертвих».

Знатним та багатим людям, фараоновим вельможам будували гробниці у вигляді підземних кімнат, вирубаних у скелях на західному березі Нілу.

РОЗПИСИ. Стіни гробниць були потинь-ковані і вкриті кольоровими малюнками — розписами. На них зображували, як боги ве-дуть померлого на той світ, малювали сцени потойбічного життя, яке єгиптяни уявляли як продовження земного, тільки щасливішого.

Ось ми бачимо, як знатний єгиптянин полює на птахів у заро-стях папірусу на Нілі. В другій гробниці намальовано бенкет у домі знатного єгиптянина. Гарні жінки в чорних перуках сидять перед низенькими столиками з наїдками і напоями. В руках у них квіти лотоса, їх розважають музи-канти та акробати. В третій гробниці на стіні намальовано жнива. Засмаглі на сонці селяни збирають врожай. Далі погоничі проганяють биків по колосках, щоб їх обмолотити.

Художники малювали за встановленими правилами. Голову людини та її тіло малювали в профіль (збоку), а плечі були розвернуті пря-мо. Око малювали завжди прямо.

Розписи робилися також у палацах і будин-ках багатих людей. Але вони збереглися не скрізь.

СКУЛЬПТУРА. У гробницю клали багато ко-штовних речей і маленькі фігурки людей — прислужників, куховара, пивовара, селянина, наглядача.

Вважалося, що ці статуетки працюватимуть за померлого на то-му світі.

В окремій кімнаті стояла статуя небіжчика. Єгиптяни гадали, що у статую вселиться душа людини після її смерті. Тому статую намагалися зробити дуже схожою на небіжчика. Скульптори висікали статуї з твердого і м'якого каменю. Гранітні статуї богів і фараонів полірували до блиску. Вони сповнені величі та спокою.

Статуї, зроблені з м'якого каменю, розмальовували різними фар-бами.

Одного разу під час розкопок археологи знайшли чудову скульптуру — голову єгипетської цариці Нефертіті. Коли її вико-пали з піску, то побачили, що в неї намальоване лише одне око, а друге художник не закінчив, щоб у скульптуру передчасно не вселилася душа живої людини.

Скульптури велетенського розміру та барельєфи — опуклі зображення, висічені на кам'яній плиті,— збереглися та-кож у храмах, де поклонялися богам.

МУМІЇ. В окремій кімнаті гробниці був саркофаг із му-мією. Єгиптяни вважали, що кожна людина має дві душі: Ба і Ка. Душа Ба вилітає з тіла після смерті, як птах, і потрап-ляє на небо. Душа Ка — двійник людини.

Щоб забезпечити безсмертя, потрібно зберегти тіло померло-го. Для цього тіло бальзамували, тобто виготовляли з нього мумію. З тіла виймали нутрощі і занурювали його на 70 днів у розчин соди. Після цього тіло обмотували полотняними бинтами, які були просочені пахучими смолами. Нутрощі зберігали в окремих глечиках. Мумію вкладали в розмальовану труну — саркофаг, зроблений за формою людського тіла.

В саркофагах вчені знайшли папіруси з текстом молитов, що складають «Книгу мертвих». Бідняків не бальзамували, а ховали їх просто в піску.

Незважаючи на те, що єгиптяни вірили у потойбічне щасливе життя і в безсмертя душі, вони дуже журилися, коли помирали їхні рідні.