У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





країн регіону-

3 кінця XIX ст. у країнах Латинської Америки починає розвиватися промисловість, переважно гірничодобувна і цд переробці сільськогосподарської продукції, яка була орієнтована на ринки Європи, США і в основному належала іноземному капіталу.

Перша світова війна безпосередньо не зачепила країні) Латинської Америки, проте мала для їх розвитку суттєві наслідки. Зростання споживання сільськогосподарської продукції і сировини у воюючих державах призвело до зростання ціни на цю продукцію. Це збільшило прибутки латино-американських країн, що були використані для розвитку промисловості. У країнах формувався національний капітал і робітничий клас, які в повну силу заявили про свої права. Тим самим на невирішене аграрне питання накладались проблеми, притаманні промислове розвинутим країнам. Війна також привела до згортання капіталовкладень європейських держав, чим відразу скористались США. Після відкриття у 1914 р. Панамського каналу, який став власністю США, виросла політична вага і вплив Сполучених Штатів. Реформи 20-39-хрр. Боротьба за економічну незалежність

У 20-3 0-х роках у країнах Латинської Америки стає популярним гасло зміцнення національної незалежності і усунення впливу іноземних держав, що спонукало уряди деяких країн до проведення реформ. Найбільш радикальні реформи у першій чверті XX ст. були проведені в Аргентині і Мексиці.

Так, в Аргентині президент Іпполіто Ірігойєн (1916-1927 рр.) дозволив діяльність профспілок; ввів 8-годинний робочий день і надання двотижневої оплачуваної відпустки. В країні було проведено земельну реформу, згідно якої селянам передавалось із державного фонду 8 млн. га землі і захищались права орендаторів. Незалежнішою стала зовнішня політика Аргентини.

У Мексиці в результаті революції 1910-1917 рр. до влади прийшла нова політична еліта. І травня 1917 р. була прийнята одна з найбільш демократичних конституцій на той час. Вона зберігала за нацією права на землю та її надра, зобов'язувалася повернути селянам всі захоплені у них землі, а також ділити їх землею із державного фонду. Крім того, кожний землеволодар встановлював максимум землеволодіння, а надлишки експропрійовувались і розподілялись між селянами. Конституція узнавала права профспілок, встановлювала 8-годинний робочий день. Початкова освіта стала обов'язковою і безплатною. Мексика була проголошена демократичною президентською федеративною республікою.

59

Ще одним поштовхом до таких перетворень стала економічна криза 1929-1932 рр. Вона значною мірою вдарила по економіці латиноамериканських країн. Впали надходження від експорту. На складах накопичилась значна кількість сільськогосподарської продукції, яку доводилось знищувати, щоб хоч якось утримати ціни від різкого падіння. Ця криза показала всю небезпечність збереження економічної залежності. Відбувається нове піднесення антиімперіалістичного руху (в значній мірі антиамериканського і антианглійського), що привело до зближення країн Латинської Америки з Німеччиною та Італією, які суперничали з СІЛА і Англією. Але головною метою урядів Латинської Америки був пошук виходів із скрутного становища.

У країнах Латинської Америки починається індустріалізація, яка повинна була компенсувати неможливість імпорту машин і обладнання з промислове розвинутих країн. Для розвитку власної промисловості місцевому капіталу надавались всілякі пільги. Держава починає вкладати кошти у розвиток промисловості, що привело до виникнення державного сектора економіки. Робились спроби змінити структуру експорту, щоб зменшити його залежність тільки від одного виду продукції. Встановлювався контроль над діяльністю іноземного капіталу. В Аргентині, Мексиці, Болівії була націоналізована нафтодобувна промисловість.

Таким чином, у Латинській Америці, як і у країнах Заходу, криза привела до посилення державного регулювання економікою. Але форми проведення перетворень були різними. У Бразилії з ініціативою проведення реформ виступив президент Жетуліо Варгас (1930-1945). Він встановив режим особистої влади і у перші роки свого правління був прихильником фашизму й намагався у всьому бути схожим на Муссоліні Але під час війни кардинально змінює свої погляди і навіть направляє воювати на боці антигітлерівської коаліції 30-тисячний корпус, який брав участь у бойових діях в Італії.

За роки правління Ж.Варгаса у Бразилії була проведена індустріалізація, введені протекціоністські митні податки, було розвідано і почалась експлуатація покладів природних родовищ (боксити, залізна руда, нікель, золото). Освоювались нові землі. У соціальній сфері здійснено страхування та трудове законодавство, введено 8-годинний робочий день, визначено розмір мінімальної заробітної плати, пенсій і відпусток тощо Значні кошти були направлені на розвиток освіти і культури.

У Чилі схожі реформи були проведені урядом Народного фронту на чолі з президентом Агірре Серду.

Найбільш ґрунтовні перетворення були проведені у Мексиці президентом Ласаро Карденасом (1934-1940). За часи його правління покінчили з пануванням латифундій, націоналізовано залізниці і нафтову промисловість, утвердився демократичний устрій. США і Латинська Америка Посилення антизахідних, особливо антиамериканських настроїв примусило СПІА скоригувати свою політику в Латинській Америці. Президент Рузвельт заявив, що США будуть проводити політику "доброго сусіда" і не здійснюватимуть інтервенції (що не завадило здійснити її у 30-гі роки у Нікарагуа). США стали покладатися на розвиток міжамериканського співробітництва на основі рівності. Така політика сприяла послабленню впливу Німеччини та Італії в Латинській Америці і створила умови для участі країн Латинської Америки у другій світовій війні на базі антигітлерівської коаліції (19 країн оголосили війну Японії, Італії, Німеччині і стали членами Організації Об'єднаних Націй). Реально взяли участь у війні Бразилія і Мексика.

Друга світова війна, як і перша, створила сприятливі умови для економічного розвитку Латинської Америки. Зріс експорт, були накопичені великі валютні резерви, прискорився промисловий розвиток.

Основні тенденції соціально-економічного і політичного розвитку країн Європи в 1924-1937 р. Італія. Наслідки першої світової війни

Італія була середньорозвинутою країною Європи. Участь у першій світовій війні коштувала їй дуже дорого: 700 тис. загиблих, 450 тис. інвалідів, 1 млн. поранених, країна втратила І/З