Лютий-грудень 1916 р. - Верденська битва

Червень 1916 р. * Брусиловський прорив

Липень-листопад 1916 р. - битва на р. Сомма.

ПЕРСОНАЛІЇ:

БРУСИЛОВ Олександр (1853 - 1926) - російський військовий діяч, генерал від кавалерії, в роки Першої світової війни - командуючий 8-ю Галицькою армією, з 1916 р. - командуючий Південно-Західним російським фронтом. У травні-червні 1917 р. - головнокомандуючий російською армією, з 1920 р. - у Червоній армії, у 1923 - 1924 рр. - інспектор кавалерії

1. Перехід до позиційної війни дав змогу Німеччині пе-рекинути свої сили на Східний фронт. У 1915 р. тут був проведений основний наступ, у той час, як на Західному фронті Німеччина перейшла до стратегічної оборони. У лютому-березні 1915 р., після боїв біля Мазурських озер, німецька армія витіснила російські війська із Східної

Пруссії. До осені 1915 р. німецькі та австро-угорські війська захопили Західну Україну, Польщу, Литву, частину Латвії.

У травні 1915 р. Італія, яка прагнула приєднати західну частину Балканського півострова (території Австро-Угорщини, Туреччини та Албанії) вийшла з Троїстого союзу і оголосила війну колишнім союзникам, а у вересні 1915 р. до союзу вступила Болгарія і він перетворився на Четверний (Почвірний).

На Західному фронті відбулися бої у Фландрії та Шампані. Найбільша битва - поблизу міста Іпра (Бельгія).

У першій половині лютого німецьке військо отримало «бойовий хімічний засіб у вигляді хлорного газу» та «но-вого роду артилерійський снаряд, начинений отруюючими речовинами, котрі викликали сльозотечу». 22 квітня 1915 р. 4-та армія рейхсверу поблизу Іпру вперше у воєнній історії використала проти англо-французьких військ для прориву їхніх позицій газобалонну атаку. Газ дістав назву іприт (від місцевості першого використання).

Балони з газом було встановлено уздовж 6-кілометро-вої ділянки фронту. Вихід газу із них зайняв лише п'ять хвилин. Вглибину хмара мала від 600 до 800 м, заввиш-ки була у людський зріст, згодом - вище. Хлором тоді бу-ло отруєно 15 тис. осіб, з яких 5 тис. (33 %) померло. Сол-дати, згадував учасник цієї операції, побачили, «що веле-тенська хмара зелено-жовтого газу підіймається з-під землі й повільно рухається за вітром у напрямку до них, що газ стелеться по землі, заповнюючи кожну ямку, ко-жне заглиблення й затоплює траншеї та воронки. Спершу подив, потім жах й, нарешті, паніка охопила війська, ко-ли перші хмари диму окутали всю місцевість і примуси-ли людей, задихаючись, битися в агонії. Ті, хто міг руха-тися, бігли, намагаючись, більшою частиною даремно, обігнати хмару хлору, котра невмолимо переслідувала їх».

Німці мали тактичний успіх, проте не мали напоготові резервів і не змогли з нього скористатися. Німеччина пору-шила конвенцію, яка забороняла застосування отруюючих речовин, й повела нову війну, причому німецьке команду-вання використало у великому масштабі нову зброю в операції, котра мала обмежену мету. Після Іпру отруйні гази надалі використовували обидві сторони.

Газова війна все більше посилювалася. Запроваджува-лися нові отруюючі речовини. Війська стали систематично обстрілюватися грантами й бомбами, що містили в собі за-душливі й сльозоточиві гази.

2. Основні бойові дії 1916 р. відбулися на Західному фронті. В лютому німецькі війська намагалися штурмом взяти Верден - найважливішу ланку оборони Франції. У цій грандіозній битві, що тривала з лютого по грудень 1916 р., Німеччина втратила 600 тис. чоловік, Франція -300 тис. (так звана Верденська м'ясорубка). Однак реального успіху Німеччина не досягла. З липня по листопад 1916 р. французька армія намагалася прорвати оборону німців на р. Соммі і вийти до Брюсселю, що призвело до загальних втрат чисельністю 1,3 млн чоловік. Тут вперше англійською стороною застосована нова зброя - танки.

Більш успішними були дії військ Антанти на Східному фронті. В червні 1916 р. Росія розпочала ряд наступальних операцій в Галичині. Армія генерала Брусилова прорвала фронт і зайняла більшу частину Галичини і Буковини (так званий Брусиловський прорив). Втрати противника - 1,5 млн чоловік. Успіхи Росії сприяли вступу Румунії у серпні 1916 р. у війну на боці Антанти. Однак невдовзі вона була окупована австро-угорськими військами.

Проте стратегічна ініціатива переходила до Антанти, і вона відмовилася від німецької пропозиції розпочати переговори наприкінці 1916 р.

ЗАВДАННЯ ТА ЗАПИТАННЯ:

1.1. Де відбулися найбільші битви 1915 - 1916 рр.? Які їх наслідки?

1.2. Ким і де вперше було застосовано отруюючі речовини у військових діях?

2.1. Доберіть відповідники:

а) 28 липня 1914 р. а) Брусиловський прорив.

б) лютий-грудень 1914 р. б) битва на Соммі.

в) літо 1916 р. в) початок Першої світової війни.

г) липень-листопад 1916 р. г) «Верденська м'ясорубка».

ТЕМА 4.

Події 1917- 1918рр.

ДАТИ:

28 лютого 1917 р, * Лютнева революція в Росії

25 жовтня (7 листопада за новим стилем) 1917 р. - більшовицький переворот у Петрограді

Жовтень 1917 р. - розпад Австро-Угорщини З листопада 1917 р. революція в Німеччині З березня 1918 р. - Брестський мир

11 листопада 1918 р. - укладення Комп'єнського перемир'я, закінчення Першої світової війни

ПЛАН

1. Воєнні та політичні події 1917 р.

2. Революції в Австро-Угорщині та Німеччині.

3. Закінчення війни. Комп'єнське перемир'я.

4. Наслідки Першої світової війни.

1. 6 квітня 1917 р. США, що до цього були нейтральною країною і торгували практично з усіма воюючими державами, оголосили війну Німеччині.

У лютому 1917 р. в Росії відбулася революція, результатом якої стало повалення самодержавства і перехід влади до Тимчасового уряду. Останній продовжив курс на ведення війни «до переможного кінця». Однак реальних можливостей для цього не було. Економічна ситуація в країні була катастрофічною.

В результаті перевороту 25 жовтня (7 листопада за новим стилем) 1917 р.