Аратта

“Країна землеробів” Аратта сформувалась в VI тисячолітті до н.е. в Подунав’ї і змістилась протягом середин V-IV тисячоліть до н.е. на Правобережжя Середнього Подніпров’я, де відома нині як «трипільська археологічна культура». Переміщення ядра найдревнішої у світі держави Аратти з Подунав’я в Подніпров’я обумовилось, передусім, тиском нової хвилі (“культура Вінча”) вихідців з малоазійської прабатьківщини індоєвропейців. Внаслідок цього первинний шлях в Малу Азію виявився утрудненим – і Аратта почала торити новий шлях, з Подніпров’я через Кавказ. Це явище, розпочате жерцями і відоме археологам як “азово-чорноморська лінія розвитку степового енеоліту”, якимось чином стимулювало виникнення Сумера. Контакти аратто-сумерських жерців засвідчені в “Гроті бика”, “Північному гроті” та інших Кам’яної Могили на р. Молочній, в I кромлеху Великоолександрівського кургану, а наступні господарські та інші зв’язки – в металургії племен “усатівської культури”, у возах носіїв “старосільського та інших типів алазано-беденської культури”, в знайомстві нижньодніпровських племен “катакомбної культури” з сумерською “Поемою про Гільгамеша”.

Прадавню Україну називали Гіпербореєю і Сонцеподібною Араттою. Це її первинні назви, ще з допотопних часів. Назва “Гіперборея” вказує на географічне розташування (крайня Північ), а “Сонцеподібна Аратта” – на культ Сонця як джерела світла, тепла і самого життя. Надзвичайна важливість Сонця особливо гостро відчувалось саме в холодній приполярній зоні. В результаті Сонце стало символом єдиного життєдайного і світлоносного Бога, верховного володаря всіх сил небесних і земних. У помірних широтах такого ставлення до Сонця вже не було, а тим більше в екваторіальних регіонах, де пекуче сонце нерідко ставало носієм смерті. Півдню більш властиві місячні культи.

***

У результаті взаємодії європеоїдів-бореалів Гіпербореї з їх технологічною периферією (Близький Схід і Мала Азія) і розвитку в умовах перехідного клімату (від полярного до помірного) в расотворчому казані Північного Надчорномор’я виникла нова європеоїдна раса. Вона сформувалася в процесі подолання глобальної кліматично-екологічної кризи, викликаної зміщенням літосфери. Якщо мислити системно, то нова раса була відповіддю людства на глобальну кризу, більш того – вона була єдино можливим засобом подолання кризи.

Цю расу прийнято позначати терміном “індоєвропейці”. Зрозуміло, що себе вони так не називали, адже ця назва з’явилася лише у ХІХ столітті як штучний науковий термін для позначення сім’ї споріднених мов. Самоназва, судячи з усього, лишилася та ж сама – руси (тобто білі) і арії (ярі, життєспроможні, сильні).

Тому, якщо бути науково коректним, то краще вживати термін арійська раса. Що ж стосується терміну “індоєвропейці”, то він фактично позначає сім’ю народів, які виникли внаслідок поширення по світу арійських народів і їх змішувань з народами інших рас. Тобто арійці – це найбільш расово чисте ядро індоєвропейців.

У науковому світі терміном “арії” частіше позначають лише один фрагмент розвитку арійської раси, а саме племена, які в середині II тис. до н.е. прийшли в Іран і в Індію. .

Напочатку арійці були білявими – як і їхні попередники європеоїди-бореали. Головна відмінність арійців полягала у їхній ментальності, адже це була раса третього психоінформаційного рівня – рівня творчості і нестандартних дій. Згодом почалися й фізичні зміни: внаслідок збільшення сонячного освітлення раса ставала все більш смуглявою (за винятком тих арійців, що пішли на північ), а через перехід в основному на рослинну їжу відбулась грацилізація скелету (тобто в порівнянні з бореалами-кроманьйонцями арійці були стрункішими і мали більш витончені форми).

Якщо бореальна раса формувалася протягом 10 тисячоліть (від 35 до 25 тисячоліття до н.е.), то арійська – протягом одного-двох тисячоліть (з 8 по 6 тисячоліття). Відтоді антропологічний тип українців лишається практично незмінним. Зокрема, науково доведено, що

Хронологія арійського циклу

Все почалося з запитання “Що означає дата сотворення світу у 5969-му році до н.е. – за традицією Антіохійскої церкви ()?”. Ключем до розв’язання цієї таємниці стала відкрита Миколою Чмиховим періодичність кліматичних та історичних епох Циркумпонтійської зони, яка складається з 1596-річних природно-історичних епох і . Фактично, це схема циклічного розвитку геосоціальної істоти “Україна”:

№ | Дата початку епохи або періоду | Назви епох і періодів розвитку геосоціальної істоти “Україна” | № етносу і його держави

1 | 7562 р. до н.е. | Зміщення літосфери, початок голоцену і . Європеоїди-бореали

2 | 7030 | Середній мезоліт

3 | 6498 | Пізній мезоліт

4 | 5966 | Протонеоліт, утвердження голоцену, початок 7980-річного циклу. Перший арійський етнос і його держава – Сонцеподібна Аратта | 1

5 | 5434 | Середній протонеоліт. Арійці Трипілля, Нова Гіперборея. | 2

6 | 4902 | Пізній протонеоліт | 3

7 | 4370 | Неоліт | 4

8 | 3838 | Середній неоліт | 5

9 | 3306 | Пізній неоліт (мідний вік) | 6

10 | 2774 | Бронзовий вік | 7

11 | 2242 | Середній бронзовий вік | 8

12 | 1710 | Пізній бронзовий вік | 9

13 | 1178 | Залізний вік | 10

14 | 646 | Скіфи | 11

15 | 114 | Сармати | 12

16 | 419 р. н.е. | Анти | 13

17 | 951 | Русичі | 14

18 | 1483 | Козацький етнос | 15

2015 | Нова (7) епоха, початок нового 532-річного періоду і нового 7980-річного циклу. Новий арійський етнос (українці), нова раса, 16-та арійська держава | 16

Початок кожного 532-річного періоду збігався з народженням нового українського етносу. Важливо, що через кожні 532 роки абсолютно повто-рюється комбінація таких чинників, як фаза місяця, день тижня,