Марії Мансіні удалося прищепити королю любов до літератури і мистецтва, завдяки їй він займався зведенням Версаля, що став самим блискучим двором Європи і законодавцем моди. В роки царювання Людовіка XIV виникли Паризька академія наук, Паризька обсерваторія Королівська музична академія. Витиснувши латинь, французьку мову став мовою дипломатів, а потім проникнув і в салони.
Проте, марнотратність двору привела народ до страшної убогості, що погіршували неймовірні податки.

У 1659-ом року Мазаріні був укладений мирний договір з Іспанією, скріплений шлюбом Людовіка й іспанською інфантою Марією Терезією. Юна інфанта відрізнялася спокійною вдачею і дивилася скрізь пальці на любовні пригоди свого велелюбного чоловіка.

Одна із самих тривалих був зв'язок короля з фрейліною Луїзою де Лавальер, що родила королю трьох синів і дочка. Король же дарував Луїзі титул герцогині.

Проте, їхня любов не продовжувалася вічно. Іншій фрейліні, Франсуазе Атенаис де Монтеспан удалося за допомогою чаклунки Вуазен приворожити короля любовним порошком. Не в силах знести зраду короля, Луїза де Лавальер іде в монастир, однак у ту ж ніч Кольбер, за наказом короля повертає її назад, переконавши, що король усе ще любить її. Якийсь час Луїза продовжує ще жити в дворі, але зрозумівши, що їй уже ніколи не повернути любов короля вона прийняла постриг, ставши милосердною сестрою Луїзою.

Король, що не терпів одноманітності, змінював коханок частіше, ніж рукавички, і тільки Атенаис за допомогою своїх порошків удавалося зберігати прихильність короля. Для цього вона не гидувала ніякими засобами, і один раз їй довелося навіть отруїти юну пасію короля, мадмуазель де Фонтанж.

Але усі таки знайшлася жінка, що змусила короля назавжди порвати в Монтеспан і навіть потай женити короля нас собі. Нею була Франсуаза де Обинье, що виховувала дітей короля і мадам де Монтеспан. Її вплив доброчинний діяло на короля, а отже – на Францію.

Бажаючи збільшити територію Франції, Людовік вводив країну в нескінченні війни, спустошуючи і без того порожню скарбницю.

Король вмер у віці сімдесятьох шести років, залишивши скарбницю країни більш ніж спустошеної – борг досягав двох мільярдів франків. Він правил більше, ніж будь-який король у Європі до нього – 72 року. Новим королем Франції став його п'ятилітній правнук, відомий історії як Людовік XV, тому що Людовік XIV пережив і свого сина, і онука.