МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Магістерська робота на тему:
«Внутрішня і зовнішня політика Сербії та Чорногорії (1992-2006 рр.)»
Зміст
Вступ………………………………………….…………….………………..с.3-5 Розділ 1. Історіографія і проблематика питання………………………..с.6-14
Розділ ІІ. Внутрішньо-політична ситуація в Сербії та Чорногорії після
розпаду СФРЮ.………….…………………….…….………….с.15-88
2.1. Історія державотворення на території Сербії і Чорногорії....с.15-22
2.2. Загальна характеристика політичного, економічного,
адміністративного і культурного розвитку…………………..с.22-47
2.3. Аспекти внутрішньої політики Малої Югославії (1992-2003рр.) ….
…….…………………………………………………………….с.47-66
2.4. Внутрішньо-політичний розвиток конфедерації нового формату
(2003- 2006 рр.)…………………………………………………с.66-89
Розділ ІІІ. Зовнішня політика: різно-векторні шляхи розвитку…….....с.90-121
3.1. Зовнішня політика СРЮ під контролем ООН і міжнародних
іституцій ……………………………………………………....с.90-99
3.2. Довготривала євроінтеграція Сербії і Чорногрії і проблема
негативу її образу, як правонаступниці СФРЮ……………с.99-111
3.3. Зовнішні звязки СіЧ з Російською Федерацією (РФ) та
Україною…………………………………………………….с.110-122
Висновок………………………………..………………………………..с.123-125
Список основних скорочень……………………………………………..….с.126
Список використаних джерел і літератури……………………………с.127-141
Додатки
Вступ
Актуальність проблематики даної теми надзвичайно висока з огляду на те, що південнослов’янські землі (а особливо території Сербії і Чорногорії) є стратегічно важливим регіоном європейської системи торгівлі і політики загалом. Вони розташовані у центрі Європи і грають роль інтеграційного опорного пункту створення єдиного європейського союзу. Тому особлива і прискіплива увага з боку великих європейських і світових держав ніколи не залишала Балкан, особливо Югославію, а оскільки союз Сербії і Чорногорії (своєрідної «третьої» Югославії) у ній зайняв головну і домінуючу позицію, то слід розглядати всю сферу внутрішньої і зовнішньої політики новоствореної держав у її постійному переформатуванні, на шляху до досягнення внутрішньої стабільності місцевого суспільства і світової цивілізації вцілому. Саме це питання є найважливішим у найближчому майбутньому.
На Балканах стикаються політичні, економічні та геополітичні інтереси, що дає історикам підстави називати цей регіон вірогідним епіцентром багатьох конфліктів конфліктів не тільки європейського, а і світового рівня, приклад чого показаний протягом останнього десятиліття ХХ ст.
Об’єктом дослідження виступає Сербія і Чорногорія (суб’єкти Союзної Республіки Югославії, а в майбутньому суверенні держави) які оголосили себе правонаступницями Соціалістичної Федеративної республіки Югославії.
Предмет дослідження це внутрішньо та зовнішньополітичні прагнення двох республік Союзної Республіки Югославії до мирного врегулювання постсоціалістичного світу у даному регіоні.
Мета роботи – визначити нові параметри у розвитку взаємовідносин між постсоціалістичними державами та державами європейського демократичного, дещо «вестернізованого» суспільства та засудженням методів політики ООН (Організації об’єднаних націй) і ЄС (Європеського Союзу) відносно даного регіону.
Завдання:
визначити основні аспекти внутрішньої політики «третьої Югославії»;
дослідити послідовних хід республіки Чорногорії (суб’єкта СРЮ) до свого відєднання і суверенізації;
дослідити весь комплекс зовнішньополітичних векторів політики нової держави у регіоні після розпаду СФРЮ;
показати роль міжнародних організацій у ході політичної невизначеності подальшої долі зовнішньої політики СіЧ (Сербії і Чорногорії);
засудити негативне значення, та відсутність твердої позиції ООН у питанні вирішення долі правонаступниці СФРЮ;
Хронологічні межі дослідження – період створення нової держави на уламках СФРЮ, поступове перетворення з федеративного союзу на суверенні держави. Верхня межа: 1992 р. – утворення Союзної Республіки Югославія, політична криза, нижня межа: 2006 р. (21 травня - 3 червня) – період узаконення і встановлення підсумків конституційності відєднання Чорногорії від Сербії.
Наукова новизна одержаних результатів роботи полягає в тому, що автор на основі дослідженої ним джерельної (документальної) бази та літератури робить нові ґрунтовні висновки з даної проблематики. Використовуючи найновіші методи історичного дослідження і застосування нових технологій, а також інтернет-ресурсів, що дало можливість на науковому рівні оцінити всю ситуацію невизначеності, багатоманітності розвитку пост югославської, нової Сербії і Чорногрії, визначити позитивні та негативні сторони внутрішньої та зовнішньої політики, дати критичну оцінку невизначеності, поступовості політики спадкоємниці «Великої Югославії» у вирішенні внутрішніх та зовнішніх (насамперед, європейських) питань.
Автор спробував визначити нові параметри і практичне значення, на основі нових теоретичних засад. Значну увагу приділено безумовно основним внутрішнім стратегічним та зовнішнім геополітичним поглядам офіційних Белграда і Подгоріци.
Практичне значення. Враховуючи, що "югославська криза" була наприкінці 90-их рр. основним пунктом зовнішньої політики європейських і світових держав, а внутрішня політика перебувала нижче рівня можливого потенційного розвитку, то приклад дослідження Сербії та Чорногорії є важливим з позиції перегляду основних шляхів внутрішньої і зовнішньої політики до стабілізації становища в сфері економіки і розвитку суспільства. Необхідним є також залучення України до вирішення балканських питань, яка має активно включитися до колективної роботи щодо встановлення економічних зв’язків з даними державми, оскільки в них проглядається спільна мета – євро інтеграція.
З іншого погляду, Україна зважаючи на водний торгівельний і маршрутний зв'язок з югославськими державами одержала величезні збитки в обсязі біля 5 млрд дол. через блокування Дунаю та припинення діяльності Дунайського пароплавства під час війн на теренах КСФРЮ, і не отримала компенсації, тому шляхи нового порозуміння і нові економічні проекти по використанню регіональних ресурсів є теж важливим з двох сторін.
Структура дослідження: робота поділена на: вступ, три розділи з послідовним викладом проблемних питань, висновки, література і додатки.
Розділ І
Історіографія та проблематика питання
Вирішення проблем внутрішньої перебудови постсоціалістичної держави і зовнішня інтеграція Сербії і Чорногорії – питання майбутнього часу. Ціла низка дослідників на теоретичному рівні намагається знайти конструктивні шляхи для вирішення проблем майбутнього Південно-Східно-Європейського простору на основі міжнародної співпраці. Не виняток і роботи істориків-дослідників на міжнародних зустрічах-конференціях, неодноразові саміти політологів, та й самих глав держав регіону протягом кінця 90-их рр. ХХ – початку ХХІ ст. дали можливість з оптимізмом заглянути в майбутній демократичний європейський регіон, а саме на Балкани, в якому і надалі лідируючі позиції займатиме Сербія, яка має для цього