політика продовжувалася до початку ХІV ст., коли навіть кочовикам-завойовникам прийшлося переходити з метою ефективнішого визиску території на більш цивілізовані методи. З одного боку це призвело до остаточної феодалізації країни, а з іншого до деструктивних моментів в економіці Китаю, що викликали повстання місцевого населення і вигнання монголів з країни.
ВИСНОВОК.
Отже протягом ХІІІ ст. відбулося завоювання монголами Китаю, внаслідок чого в країні запанували нові володарі в особі династії Юань. Суспільно-економічний і соціально-економічний розвиток монгольської держави в основному визначався військовими потребами, адже завоювання продовжувалися і далі. А це в свою чергу наклало відбиток не лише на державу в цілому, алей на окремо взяті регіони, зокрема Китай. Становище Північного Китаю було в цьому відношенні особливо важким, бо саме він потрапив під владу монголів у першу чергу, і саме він відчув в повній мірі політику завойовників.
В соціальній структурі вплив монгольського завоювання проявився перш за все в політичному домінуванні завойовників. Саме монголи очолили соціальну ієрархію китайського суспільства, вершиною якого стала нова монгольська династія. Найнижчими соціальними станами були лише представники місцевої національності. Як проміжна ланка між ними створений був прошарок іноземців, які не належали ні до представників монгольської знаті ні до місцевих мешканців. В традиційному китайському суспільстві нової зміни не зачепили самі складові соціальної ієрархії, змінився лише їх зміст.
В економіці монголами проводилася політика безпосереднього визиску території, що в другій половині ХІІІ ст. проводився особливо хижацькими методами. Все ж меркантильні інтереси більш ефективного визиску Китаю призвів у ХІV ст. до внормованого господарювання. Але з одного боку монгольське панування призвело до завершення феодалізації країни, з іншого привело економіку до кризи, що спонукало китайців до повстання і скинення монгольської династії з престолу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Хрестоматія з історії середніх віків / за ред. С.Д. Сказки / том 1-К.: Вища школа, с. 19.
Рубель В.А. «Історія середньовічного Сходу» Хрестоматія К.: Либідь, 2000, с. 624, с. 62-139.
Історія Востока в 6 томах – том 2. Восток в средние века / под ред. С.Д. Сказки / - М.: Наука 1995, с.614, с. 384-398.
Істория Монгольськой Народной Республіки – М.: 1983, 423 с.; с. 146-168.
Семенов В.Ф. Історія середніх віків. К.: Вища школа, 1975, 528 с.; с. 328.
Історія середніх віків під ред. Н.Ф. Колесницького К.: Просвіта, 1980, 576с.; с. 367-380.
Рубель В.А. «Історія середньовічного Сходу» Курс лекцій К.: Либідь, 1997, с. 464, с. 16-72.
История стран Азии и Африки в средние века в 2-х томах; том 1 / под ред. Ф.М. Ацамба, М.: МГУ 1987, 318с.
Гумельов Л.М. От Руси к Росии: Очерки єтнической истории. М.: 1992.
Гумельов Л.М В поисках вымышленного цастрва М.: 1992. 218 с.
Очерки истории Китая (З древности до описуемых воен) / М.: Наука, 1959, 618 с.; с. 364-377.
Вернадський Г.В. Монголы и Русь. М.: Высшая школа, 1997, 215 с.; с. 66-143.
Кычинов Е.И. О татаро-монольском укусе ХІІ в. // Восточная Азия и соседние территории в средние века – Новосибирск 1986, с. 76-96.
Крюков М.В., Малявин В.В., Софронов М.В. Этническая история Китайцев на рубиже средневековья и нового времини. М.: 1987, с. 18-22; 43-52.