Великого значення у 60-70-х рр. набуває новий музичний стиль - рок (від англ. "хитатися", "розкачуватися"). Музика - не все, що становить зміст рок-культури. Головне в ній — моральна позиція, тип існування. Рок-культура - це своєрідна контркультура, тобто мо-ральне протистояння світові вдоволеності, психологічна конфронта-ція, коли особистість не бажає жити за загальноприйнятими стан-дартами. Основний пафос рок-культури - епатаж: виклик, запере-чення, порушення правил. Великий вплив на формування цього різ-новиду культури справила так звана "сексуальна революція", необ-хідність якої в тогочасних умовах було продекларовано і обґрунто-вано філософією Г.Маркузе ("Одновимірна людина", "Ерос і цивілі-зація") та деякими іншими представниками франкфуртської школи. Рок-культура має особливий попит серед соціальне маргінальних груп населення - серед молоді, студентства, ліво- і праворадикальних угрупувань, сексуальних меншин. Рок виникає в цих колах, як прагнен-ня повернути моральності та мистецтву їх простий, безпосередній люд-ський зміст, звільнити їх з-під диктату церкви, держави, партії.

Еволюціонуючи, рок поступово відходить від морального змісту до музичної форми. З початку рок-музиці були притаманні посилена гучність, ритм, багаторазове повторення одного музичного елемента.

Формально початком епохи рок-н-ролу прийнято вважати час виходу на екрани США фільму "Джунглі класних дошок" - березень 1954 р., в якому звучала композиція "Рок цілодобово" , виконана Білом Хейлі у су-проводі його групи "Комети", що стало стартом наступної тріум-фальної ходи рок-н-ролу. Від самого початку рок-н-рол характеризувався синкопічним ритмом і майже анти літературним стилем тек-стів, який органічно розвинувся первісне з жаргону тінейджерів і мови негрів, а потім став під це стилізуватися. Протягом 5 років рок-н-рол швидко поширився в усьому світі.

Сучасний рок - це безліч стильових форм та напрямів, націо-нальних та регіональних різновидів: мейнстрім-рок (зберігає тради-ції 60-х рр.), поп-рок (відноситься до сфери поп-культури), фольк-рок (спирається на фольклорні традиції), авангардний рок (експе-риментальний напрям), арт-рок (поєднання електроніки, класики, джазу), джаз-рок, хард-рок, панк-рок тощо.

г) масова культура;

Друга половина XX ст. демонструє тенденцію зближення сти-лів. Доступність, вседозволеність у всіх жанрах надає безмежну сво-боду вибору. Сучасна рок-культура втратила весь пафос протесту і майже цілком влилася у річище так званої "масової культури" (інші назви - маскульт, поп-культура, кітч).

Як явище, масова культура формується в 20-і рр. XX ст. її появі сприяв розвиток засобів масової комунікації - газет, популярних жур-налів, радіо, грамзапису, кінематографу. Все це демократизувало культуру, відкрило доступ до неї масовій аудиторії, і в той же час зумовило проникнення в культуру суто комерційних інтересів.

Термін "масова культура" підкреслює доступність, пошире-ність художніх та культурних цінностей, легкість їх сприйняття, яка не потребує особливого худо-жньо-естетичного смаку. Ма-сова культура доступна й зрозуміла людям різного віку, всім верствам населення неза-лежно від рівня освіти. Масо-ва культура задовольняє по-пит сьогодення, реагує на будь-які нові події (на мал. представлено класичний зра-зок поп-арту - коллаж Річарда Гамільтона 1956 р. "Так що ж , робить сучасні будинки таки-ми незвичними, такими при-вабливими?").

Негативне ставлення багатьох людей до сучасної масової культури зумовлене невигідним для неї порівнянням зі зразками високої культури минулого. Крайньою є думка, що масова культура - це антикультура або, принаймні, прояв фак-тичного безкультур'я. Більш виваженою є позиція, згідно з якою порів-нювати масову культуру сьогодення доречно тільки з відповідними їй попередниками - різновидами "низької" культури, яка мала місце в усі культурно-історичні періоди від первісних суспільств включно. В усі часи "низькій" культурі були притаманні певна тиражованість зразків, створення шаблонів сприйняття, тривіальне як естетичний ідеал, пріо-ритет розважальності і апеляція до нижчих відчуттів та інстинктів. У сучасній масовій культурі всі ці риси виявляються як ніколи рельєфно.

д) література;

Основними літературними жанрами маскульту є детектив (кримінальний, шпигунський, гангстерський), триллер, фантастика, історичний роман, мелодрама ("жіночий роман"), готичний роман, вестерн, екзотична проза, комікси. Частіш за все масова література має авантюрно-пригодницький, розважальний характер, стає своє-рідним допінгом, який намагається адаптувати пересічну людину сучасності до нівелюючого особистість отуплюючого життя, механі-зованого і запрограмованого у більшості своїх проявів.

Найпопулярнішими серед літературних жанрів масової культури є детектив і фантастика. Детектив у своїх різновидах (кримінальний, шпигунський, гангстерський роман) являє собою твір, в основу якого покладено загадку, яку розплутує приватний детектив або представник державних структур. Найвизначніші зразки цього жанру створили А.Крісті, Ж.Сіменон, Д.Чейз, Р.Стаут, Е.Ґарднер. Різноманітною за жа-нровими формами є фантастика. Тут можна зустріти наукову фантасти-ку, дія якої відбувається у майбутньому. Представники земної цивіліза-ції зустрічаються з усілякими інопланетянами, рятують людство від глобальних катастроф тощо. У цьому напрямку працювали П.Андерсон, Г.Гаррісон, А.Кларк, СЛем, А.Нортон, Р.Хайнлайн. Іншим різновидом фантастики є так звана література "фентезі". Це казкова фантастика, подібна до старовинного героїчного епосу, її герої — мужні й сильні вар-вари, лицарі, королі (Конан, Ельрік, Тонгор, Тарзан), які воюють з пред-ставниками темних (магічних) сил. Авторами фентезі є Е. Берроуз, Р.Говард, У. Ле-Гуїн, РЖелязни, М.Муркок, Ф.Фармер та ін. Ще одним фантастичним жанром є містичний роман і роман жахів. На їх сторінках діють різноманітні вампіри,