Р.Іваничук, П.Загребельний, Л.Костенко, Ю.Мушкетик, Б.Олійник, Д.Павличко. З іншого боку література від-чуває на собі тиск ринку, вона змушена йти за читачем (покупцем ).
Ця тенденція сприяє розвитку масової та популярної літератури, пе-реважно російськомовної. Розквітають такі жанри, як фантастика, детектив, любовно-авантюрний роман. Відомими далеко за межами України письменниками-фантастами є Генрі Лайон Олді (колектив-ний псевдонім Д.Громова та О.Ладиженського), А.Валентинов, М. та С.Дяченки, майстром любовно-авантюрного жанру вважається Симона Вілар (Н.Гавриленко).
Поки що можна констатувати слушність думки визначного українського консерватора початку XX ст. В'ячеслава Липинського, який в "Листах до братів-хліборобів" змалював картину проблема-тичності формування повноцінної нації на території, що здобула не-залежність не шляхом принципової визвольної боротьби, а внаслі-док розпаду метрополії. Однак останніми роками інерційність мис-лення і рудименти старого життя усе далі відходять у минуле, а в сучасному культурному житті України можна відзначити обнадійли-ві позитивні тенденції, які віддзеркалюють процес національного духовного відродження українського народу. Яким буде його май-бутнє, багато в чому залежить від цілеспрямованості в досягненні мети і згуртованості різних верств і ланок суспільства, передусім звичайно, органів державного управління, але щось, хай і невеличке, можливо, непомітне в загальному процесі, залежить від кожною громадянина української держави.
Висновок.
Протягом XX ст. українська культура розвивалася в складних умовах, її поступ мав здебільшого суперечливий характер. Незважаючи на це, здобутки українських митців у галузі літератури, образотворчого мистецтва, досягнення вчених є вагомими і оригінальними. Складнощі будівництва національної держави за сучасних умов не повинні лякати молоде покоління громадян України, яке має стати гідним кращих національних традицій, повноправно увійшовши у III тис. нової ери в ролі зміцнілого в роки сучасних випробувань, здорового й культурно збагаченого, вповні свідомого майбутніх завдань, національне згуртованого організму.
Використана література.
1. Ивбулис Б.Л. Модернизм и постмодернизм. - М., 1988.
2. Куликова И.С. Философия и искусство модернизма. — М., 1980.
3. Загранский В. Г. Культура XIX й XX ст. // Теорія та історія світової та вітчизняної культури. - К., 1992.
4. Шестаков В. Массовая культура. - М., 1990.
5. Греченко В.А. Історія України. Всесвітня історія XX ст. - X., 1998.
6. Донцов П. Дві літератури нашої доби. - Львів, 1991.