Описи Паміра (“Даху світу”), пустелі Гобі, Китаю, Індії, Японії залишив він. У них багато істинного, але є й фантастичні відомості про північ Азії, про птаха гриф.

Вигнання арабів і утворення Португалії та Іспанії теж сприяло відкриттям. Продовжуючи війни з арабами, португальці поступово просувались уздовж західного берега Африки. Були відкриті Канарські острови і острови Зеленого мису. Європейці переконались, що можна жити і в південних широтах. У 1488 р. португалець Бартоломеу Діат дістався південної кінцівки Африки і обігнув її. Береги Африки були оголошені володінням Португалії. Ці відкриття зберігались у таємниці. Але й Іспанія хотіла відкрити шлях в Індію.

Та раніше був відкритий шлях в Америку. Немало вчених прийшли до висновку, що Земля має форму кулі. Через Атлантику прибивало оброблені деревини. Думали, що з Індії.

Італійський астроном Тосканеллі склав нову картину світу. На заході за Атлантикою він помістив східні береги Азії, а в океані – багато островів, серед яких і Чипангу (Японію). Служителі церкви спростовували це.

Карти в той час свідчили про світогляд. Є і нерозгадані загадки. На карті Оронтія Фінея (1532 р.) показана Антарктида. Але ж вона була відкрита лише через три століття Беллінсгаузеном і Лазаревим. Зображена вона вільною від льоду – з річками і фьордами. Але ж оледеніння тут сталося приблизно 25 млн. років тому.

Христофор Колумб (1451 – 1506) – генуезець. Одружився з дочкою португальського моряка і успадкував карти. Його ідея – шлях через Атлантику.

В Португалії його пропозиція не знайшла підтримки – португальці були близькі до шляху, огинаючи Африку.

В Іспанії після вагань уряд дав йому 3 каравели. Умови Колумба: на нових землях він стане віце-королем, одержить чверть доходів від торгівлі, чин адмірала, всі його чини повинні перейти у спадок до дітей.

3 серпня 1492 року з Палоса вийшли “Нінья”, “Пінта” і “Санта-Марія” (найбільша – 20 м і 90 матросів). Через 33 дні після Канарських островів почався заколот. 12 жовтня 1492 р. – “Земля!”. Це був острів з Багамських островів. Колумб назвав його Сан-Сальвадор. Кубу вважав півостровом Азії, Гаїті назвав Еспаньйолою. “Санта-Марія” сів на мілину і 39 матросів лишились на Гаїті. Це було перше європейське селище в Америці.

“Пінта” і “Нінья” після штормів повернулись в Іспанію. Під час другої подорожі (17 кораблів) Колумб обложив населення поголовним податком.

Після третьої подорожі Колумба привезли закутим в кайдани. Саме під час цього плавання Колумб підійшов до Південно-Африканського узбережжя в усті р. Оріноко. У 1498 р. португальці дослідили узбережжя Індії.

Шоста подорож Колумба привела до відкриття Гондураса, Нікарагуа, Коста-Ріки, Панами. Але материк не одержав імені Колумба.

Амеріго Веспуччі – з сім‘ї нотаріуса з Флоренції. Він служив у Мелічі. Вони й послали його в Індію, відкриту Колумбом. У 1499 р. Амеріго відправився туди в складі іспанської експедиції.

У 1501 р. він знову відправився в Америку, вже на португальському кораблі. Він дійшов до гирла Ріо-де-Жанейро (Річка січня) 1 січня, потім повернувся у Ліссабон. Учасники експедиції досягли 22 градуса південної широти і переконались, що це не Азія, бо вона у північній півкулі. У 1504 р. Веспуччі писав про це своєму другові в Італію, а в 1503 р. – Медічі, що це – “Новий світ”. У 1507 р. у Франції Вальдземмолер видав книгу, де вмістив ці два листи Амеріго і писав, що материк треба назвати його іменем.

Літом 1497 р. з Ліссабона вийшла експедиція Васко да Гама. Він зайшов у гирло Замбезі і тут ремонтував кораблі і торгував арабськими тканинами. Араби ледь не знищили експедицію з конкурентами. Моряків мучила цинга, але 20 травня 1498 р. ескадра увійшла до Калікуту.

Аж до 1869 р. (прориття Суецького каналу) цей шлях був основним.

У 1513 р. іспанець Бальбоа, пройшовши із загоном з 66 чоловік Панамський перешийок, вийшов на берег Тихого океану, назвавши його Південним морем.

Перша кругосвітня подорож і наступні географічні відкриття.

Португалець Магеллан, не одержуючи підвищення по службі, перейшов до Іспанії. Висунув проект західного шляху в Азію. У 1519 р. з гирла Гвадалквівіра вийшло 5 кораблів: “Тринідад”, “Сан-Антоніо”, “Сантьяго”, “Консенсіон”, “Вікторія” – 265 чол. Зазимував на 49 градусі південної широти в бухті Сан-Хуліан. Капітани трьох кораблів збунтувались. Двох Магеллан наказав убити, а третього висадив на пустельний берег. “Сантьяго” розбився об скелі, “Сан-Антоніо” втік в Іспанію, де обмовив Магеллана.

Закінчилися продукти. Патоки продавались по половині дуката. Матроси їли шкіру з оснастки. Майже всі хворіли на цингу. Маріанські острови Магеллан назвав злодійськими. На о. Себу (Філіпіни) він примусив правителя підкоритись. Сам Магеллан загинув. Командиром був обраний Барбоза. Правитель Себу запросив частину екіпажу на бенкет і 27 чол. убив, в т.ч. і Барбозу.

Залишалось 120 чол. “Консенціон” вирішили спалити. На Молукських островах закупили прянощі, потім “Вікторія” пішла через Індійський океан, а “Трінідад” повинен був іти через Тихий. Він не зустрів доброго вітру і потрапив в полон до португальців.

Ель-Кано на “Вікторії”, щоб поповнити запаси води, зайшов на острови Зеленого Мису, де португальці захопили в полон ще 13 чол. 6 вересня 1522 року в Іспанію на “Вікторії” повернулось 17 чоловік. Експедиція обігнула земну кулю. Тих, хто повернувся, примусили каятись у порушенні постів і свят.

На карті Птолемея біля Південного полюсу був зображений материк. У картографа з Голландії Ортемія в 1570 р. він був наснесений досить точно як “Терра Австраліс інкогніта”.

У ХУІІ ст. – португалець Торрес