Голландець Абель Тасман обійшов Австралію з півдня і довів, що вона не тягнеться з Південного полюсу. Нову Зеландію Тасман приймав за край Південного материка.

Іспанці за перших два десятиліття після відкриття Америки утвердилися на островах Карибського моря, Панамському перешийку і Венесуелі. Вже у 1501 р. на Кубу і Еспаньйолу почали завозити чорних рабів з Африки. Золота ж тут було мало.

У 1516 – 1518 рр. іспанці відкрили півострів Юкатан. На захід лежала країна, багата золотом – Мексіка, країна ацтеків, які були панівними племенами.

Франціско Піссаро писав про інків: “Правлячий клас в перуанському королівстві був світлошкірим, з шкірою кольору стиглої пшениці. В цій країні я зустрів індіанську жінку таку світлошкіру, що вразився. Сусіди звуть цих людей “дітьми богів”… Таких королівських сімей було 500. 8 правителів інків були білими і бородатими, а їх дружини – білими, як яйце”.

Білий бог – Кецалькоатль шанувався індіанцями. Колумб 6 листопада 1492 р. писав: “Мої посильні повідомляють, що знайшли село на 1 тис. жителів. Їх зустрічали з почестями, цілували руки, давали зрозуміти, що вони – від бога. Близько 50 жителів просили посильних взяти їх з собою на небо”.

Легенди розповідають про білих людей, що несли цивілізацію. Вони прибули на кораблях, що світилися, і з лебединим крилами. Вони були блакитноокі і світловолосі, а одяг – з грубого чорного матеріалу. На лобі – прикраса у формі змії.

Ацтеки і тольтеки називали білого бога – Кецалькоатль, інки – Кон-Тікі Віракоча, майя – Кукулькан.

Пісарро без опору пограбував храм у Куско.

У 1519 р. в Мексіці висадився Ернандо Кортес з 500 солдатами. Він захопив Монтесуму, правителя Теногтіплана. У 1521 р. столиця була знищена.

У 1531 – 1532 рр. конкістадори завоювали країну інків – Перу із столицею Куско.

У інків була своя писемність, дороги, календар, зародки наук.

В загоні Піссаро було 130 солдат і 37 коней. Пізніше підійшло підкріплення у 600 чол. У царя інків Атагуальпи було 15 тис. війська, але сам він потрапив у полон.

Альмарго завоював північну частину Чилі. Перу була найбагатшою країною. У 1545 р. срібні рудники Потосі давали більше срібла, ніж вся Західна Європа.

Корінні жителі оз. Тескоко – метеки мають свою історію. Вони воювали з іншими племенами, полених приносили в жертву.

Монтесума жив як бог. Кортес був вражений. Місто пересікали вулиці й канали. У Монтесуми був зоосад. За птахами доглядало 300 слуг. Щоденно йому доставляли рибу з Мексіканської затоки. Пив чокалатль із золотого кубка.

Жорстокою була і боротьба в країні інків між самими інками і племенами чанко. У інків вступ у шлюб вважалось громадянським обов‘язком.

Наслідки великих географічних відкриттів:

центр торгівлі перемістився на Атлантичне узбережжя Піренеїв;

з‘явилась біржова спекуляція;

потік колоніальних товарів був спрямований у Нідерланди, почалось їх піднесення;

відбулась “революція цін”. Виграли продавці продуктів і товарів;

збагатилась буржуазія.

У ХVІІ ст. на поприще колоніальних загарбань стала Голландія. Вона утвердилась на островах Індонезії, на о. Ява, заснувала Джакарту.

Французи у ХVІІ ст. проникли в басейн р. св. Лаврентія і тут заснували колонію.

Росіяни дійшли до узбережжя Льодовитого океану і Далекого Сходу.

Список літератури:

Взаимосвязь социальных отношений и идеологии в средневековой Европе. – М., 1983.

Всемирная история. – М., 1957.

Господстующий класс феодальной Европы. – М., 1989.

Гутнова Е.В. Классовая борьба и общественное сознание крестьянства в средневековой Западной Европе (ХІ – ХV ст.). – М., 1984.

Европа в средние века: экономика, политика, культура / Сб. статей к 80-летию академика Сказкина С.Д. – М., 1972.

Идейно-политическая борьба в средневековом обществе. – М., 1984.

История крестьянства в Европе. Эпоха феодализма. В 3-х томах. – Т. І-ІІ. – М., 1985, 1986.

Классы и сословия средневекового общества / Под ред. Удальцовой. – М., 1988.

Проблемы развития феодальной собственности на землю. – М., 1979.

Самаркин В.В. Историческая география Западной Европы в средние века. – М., 1976.

Феодальная рента и крестьянские движения в Западной Европе ХІІІ – ХV вв. – М., 1985.

История средних веков / Под ред. С.П. Карпова. – М., 2000. – Т. 1.

История средних веков / Под ред. С.П. Карпова. – М., 2000. – Т. 2.

Влась и политическая культура в средневековой Европе. – М., 1992.

Европейское дворянство ХVІ – ХVІІ вв.: границы сословия. – М., 1997.

Средневековая Европа глазами современников и историков: Книга для чтения в шести частях. – М., 1994. – Ч. ІV – V.

История средних веков. Европа. – Минск, 2000.

Кардини Ф. Истоки средневекового ріцарства. – М., 2000.

Политические структуры эпохи феодализма в Западной Европе (VІ – ХVІІ вв.). – Ленинград, 1990.

Мировая культура. Средневековье. – М.: Алтейа, 1996.

Контамин Ф. Война в серние века. – СП (б): Ювента, 2001.