Іншим дуже давнім містом був Чатал-Гююк (сучасна Туреччина). Його жителі також займалися торгівлею, обмінюючи тканини і обсидіан на мушлі та кремінь. Він мав незвичайну оборонну систему: однокімнатні будинки будувалися упритул один до одного, і потрапити в них можна було лише через люки у стелі. При нападах драбини, по яких забиралися на дахи жителі міста, ховалися і супротивник опинявся перед мурованими кам'яними стінами.

Ці найдавніші міста розташовані на території Плодючого півмісяця, в Анатолії. Але людські цивілізації виникали майже одночасно у різних місцях планети.

Однією з найдавніших є цивілізація Месопотамії, розташована у межиріччі Тигру та Євфрату. Найбурхливіше вона розвивалася у її південній частині, на території Шумеру (сучасний Ірак).Близько 5000 р. до н. е. давні землероби вже будували зрошувальні системи по берегах двох великих річок, які, розливаючися кожної весни, приносили плодючий мул і забезпечували високі врожаї. У IV тис. до н. е. шумери навчилися виплавляти бронзу, виготовляли майстерні прикраси з дорогоцінних металів і предмети повсякденного вжитку. Вони знали гончарний круг і важкий плуг з металевим лемешем. Міста обносилися глинобитними стінами. На чолі міст спочатку стояла рада старійшин, а пізніше – лугаль, титул якого з часом став спадковим.

Шумери винайшли першу в світі писемність – клинопис, який відтискували на вологих глиняних табличках. Такі таблички дають змогу сучасним ученим дослідити найрізноманітніші аспекти життя давнього народу. Шумери поклонялися багатьом богам, найголовнішими з яких були Енкі, Нінхурсаг, Нанна, Уту, Інанна.

Лише на кілька сторіч пізніше шумерської стала розвиватися єгипетська цивілізація у долині Нілу. Можливо, ці два народи контактували, на що вказують, наприклад, однакові мотиви героїчного епосу чи деякі малюнки і різьблені рельєфи. Проте нільська цивілізація була повністю автохтонною і незалежною ні від кого. Особливість Давнього Єгипту в тому, що він ділився на дві частини: Верхній (долина Нілу) і Нижній (дельта Нілу). Спочатку племена Верхнього і Нижнього Єгипту об'єдналися у дві держави, але близько 3100 р. до н. е. цар Верхнього Єгипту Менес завоював дельту, поклавши початок І династії. Він заснував першу столицю нового царства – Мемфіс. Відголоски поділу Єгипту залишалися протягом усієї його історії. Так, фараони носили титули Ваги обох країн, Життя двох країн, Володар життя двох країн.

Єгиптяни досягли значних успіхів у будівництві (храмові комплекси Карнака і Луксора, піраміди у Гізі, гробниці Долини царів тощо), а також у астрономії, геометрії та математиці. Це було пов'язано з необхідністю слідкувати за розливами Нілу, які, як і у Шумері, щовесни наносили шар мулу на поля, а також будувати іригаційні системи. Потребами організації людей була спричинена поява писемності. Єгипетські ієрогліфи розвилися з піктографічного письма, але відрізнялися від шумерського, не в останню чергу тому, що писали єгиптяни не на глині, а на папірусі.

Після свого бурхливого виникнення цивілізація Єгипту зупинилася у розвитку, закостеніла, припинила свій поступ і не відчувала якихось змін. Навіть після перехідних періодів суспільне та економічне життя не змінювалося, все будувалося за старими зразками.

У долині Інду на території сучасного Пакистану було знайдено залишки ще однієї могутньої цивілізації. Етнічна приналежність жителів долини Інду досі не визначена, як і їх прабатьківщина. Розташована у північно-західній частині Індії, ця держава вчетверо перевищувала за площею Шумер, а її жителі вперше стали користуватися гончарним кругом, вміли виготовляти скляний і фаянсовий посуд, плавити бронзу, будувати міста з прямокутним плануванням. Хоча іригаційної системи не було, розливи Інду і п'яти найбільших його притоків дозволяли вирощувати пшеницю, ячмінь, кунжут, дині, фініки, бавовник. Індійці вперше почали виготовляти бавовняні тканини, але через теплий клімат не навчилися стригти овець і ткати вовняні тканини.

Писемність жителів долини Інду не розшифрована, хоча знайдено багато глиняних печаток з написами. Адже сама цивілізація була відкрита лише у 20-х рр. минулого століття. Археологи розкопали руїни двох найбільших на той час у Індії, а можливо, і на всій земельній кулі міст – Мохенджо-Даро та Хараппи. У кожному з них проживало близько 40 000 чоловік. Міста були обнесені глинобитними стінами, усередині знаходилися багатокімнатні та багатоетажні будинки. В центрі міста знаходилося велике зерносховище, також обнесене стінами. Жителі міст спорудили закриту систему каналізації, вентиляції, ліквідації сміття, навіть бані та басейни. Імовірно, що містами управляв не єдиний вождь, а кілька сімей.

Цивілізація долини Інду зникла з невідомих причин 3700 р. т. Скоріш за все, вона впала під ударами аріїв.

На Далекому Сході найдавнішою цивілізацією була китайська. Перші міста виникли на березі Хуанхе в період культури Луншань (3000 р. до н. е.). За легендами, першим імператором став Хуан-Ді. Першу міфічну династію Ся заснував імператор Юй, який побудував дамби й іригаційні системи. Китайці вирощували просо, пшеницю, рис, розводили велику рогату худобу, свиней, овець, собак, курей. Вони вперше почали виготовляти шовк з коконів шовкопряда, для якого спеціально насаджували тутові дерева. Китайці досягли великих успіхів у обробці бронзи.

Вони також створили своє письмо, яке збереглося до наших часів. Китайські ієрогліфи, які видряпувалися спочатку на гадальних кістках, а потім писалися тушшю на шовку чи папері, означали ціле слово, і лише пізніше деякі з них почали передавати окремі звуки.

Історія Китаю була дуже кривавою. Близько 1500 р. до н. е. з'являються повідомлення про четвертування,