Найбільшу групу великоморавських храмів становлять будівлі типу базилік (прямокутна споруда, поділена всередині колонами або стовпами), як південно-східного, так і західного походження. Великий інтерес викликає храм у Старому Місті, який являє собою чудову купольну базиліку.

Видатним зразком великоморавської архітектури вважається комплекс культових споруд у селі Сади поблизу міста Угорське Городище. До нього входять церква, збудована у формі грецького хреста, вежі, притвор, де функціонувала школа, і два склепи. Комплекс міг бути центром великого маєтку, монастирем, чи навіть резиденцією архієпископа Мефодія. Підлога храму вимощена мармуром, а вівтар вкриває пелопоннеський порфірит. Стіни склепінь розписані.

Протягом другої половини IX ст. у Великій Моравії було споруджено кілька великих церков, палаців для князів і знаті. Наприклад, храм діви Марії у Празькому Граді, палац в Угорському Городищі тощо.

У містах Угорське Городище, Старе Місто, Мікульчице виявлено унікальні вироби із срібла й золота, майстерно виготовлені знаряддя праці, предмети побуту й різну зброю.

Привертають увагу оборонні укріплення Великої Моравії. Так, захисні споруди княжого замку в Мікульчице складалися з валу заввишки 10м. Його основу складали рублені кліті, заповнені землею й облицьовані ззовні камінням. Підступи до валу перекривали кілька рядів частоколу, рів і річище Морави. До княжого замку примикали укріплені посад і двори вельмож, оточені кам'яними мурами й частоколом. На ті часи замок вважався неприступною фортецею і вражав своєю величчю ворогів мораван. Так, автори "Фульдських літописів", згадуючи про неї, зауважували, що замок навіть важко описати.

У Мікульчице, Старому Місті, Нітрі високого рівня сягнули ремесла, зокрема ковальство. Ковалі навчилися зварювати залізо, обробляти леза інструментів (зокрема плужного лемеша і ножа), а також виробляти якісну зброю. Особливо уславилися сільські ковалі, інструментальники, зброярі та ін. Виробництво великої кількості залізних і сталевих інструментів сприяло розвиткові столярства й теслярства.

У гончарстві широко застосовувалися гончарний круг і випалювання у вертикальній печі. Великоморавська знать активно користувалася послугами місцевих ювелірів.

Моравські майстри запозичили досвід художнього ремесла Паннонії VI-VIII ст., що базувалося на взаємодії провінційної античної культури та культур слов'янських племен і аварів. Моравські ремісники, використовуючи досвід і традиції майстрів візантійсько-чорноморського регіону і франків, зробили вагомий внесок у скарбницю європейського ужиткового мистецтва. Свідченням цього є орнаментація багатих прикрас із поховань вельмож і дружинників першої половини IX ст., металеві наконечники, позолочені вироби, зброя тощо. З середини IX ст. в художньому ремеслі Великої Моравії застосовувалися нові матеріали й технології. Литі вироби слов'яно-аварського типу доповнилися оригінальними карбованими й гравірованими прикрасами з дорогоцінних металів, сферичними ґудзиками тощо.

Культура Великої Моравії формувалася і розвивалася у зламний період європейської історії. В художній творчості ще звучало відлуння пізньої античності й зароджувався світ ідей та образів Середньовіччя. З падінням Великої Моравії її культурні надбання не зникли безслідно. Досягнення в галузі писемності дістали продовження у слов'янському середовищі Східної та Південно-Східної Європи, архітектурні форми й зразки були запозичені іншими слов'янськими народами.

ЛІТЕРАТУРА

Берштейн С. Б. Константан Философ и Мефодий. Москва, 1984.

Великая Моравия, ее историческое и культурное значение: Сб. статей. Москва, 1985.

История Чехословакии: В 3 т. Москва, 1956. Т. 1.

История южных и западных славян: В 2 т. Москва, 1998. Т. 1.

Истрин В. А. 1100 лет славянской азбуки. Москва, 1988.

Краткая история Чехословакии: С древнейших времен до наших дней. Москва, 1988.

Краткая история Венгрии: С древнейших времен до наших дней. Москва, 1991.

Королюк В. Д. Славяне и восточные романы в эпоху раннего средневековья. Москва, 1985.

Хрестоматия по истории южных и западных славян: В 2 т. Минск, 1987. Т. 1.