Розділ ІІ.

На шляху Англії в її активній колоніальній політиці XVI ст. Стояла могутня Іспанія, яка володіла величезними колоніями в Америці, та ще більш зміцнівши в 1581р. після приєднання Португалії зі всіма її колоніальними володіннями Пейн Томас. Избранное сочинение. М., 1959. – С. 17. Іспанія тримала в своїх руках монополію на торгівлю Європи з країнами Сходу та Америки, яку вона охороняла при допомозі свого сильного флоту, панувавшого на морях. Спроба англійців у XVI ст. проникнути в Тихій та Індійські океани з півночі, і таким чином відкрити незалежний від іспанців та португальців новий морський шлях не призвели до успіху. В другій половині XVI ст. основною формою боротьби з Іспанією стала контрабандна торгівля з іспанськими колоніями та піратське пограбування іспанських портів та суден, які перевозили золото з Америки. В Англії виникли спеціальні купецькі компанії для збору коштів та забезпечення піратських експедицій проти іспанців, Єлизавета та ряд представників вищої знаті Англії вкладали кошти в організацію таких експедицій.

Джон Таукінс, плімутський судновласник, в 1562р. на своїх кораблях досяг берегів Гвінеї в Африці, взяв партію негрів-невільників і доставив їх контрабандою в Вест-Індію, де вигідно продав їх іспанським колоністам, поклавши початок англійській работоргівлі Хрестоматия по социально-экономической истории Европы в новое и новейшее время. Под. ред. Волгина. М., 1949. – С. 89 . Пізніше він здійснив ще декілька рейсів у вест-Індію, захопив велику здобич ведучи вигідну торгівлю. Єлизавета за такі “подвиги” присвоїла Хаукінсу титул дворянина. На гербі цього дворянина-работоргівця був зображений негер-невільник.

В 1585 році фаворит королеви Уолте Релі досліджував частину південного узбережжя Північної Америки, дав цій частині назві Віргінія та намагався там заснувати англійську колонію. Але колоністи не витримали важких умов, частина загинула, частина покинула Америку История дипломатии. Второе издание. Под. ред. Зорина и др. М., 1959. – С. 77 .

У 70-80-тих роках XVI ст. боротьба Англії та Іспанії загострилась. Єлизавета підтримувала гугенотів у Франції і вмішувалась в події в Нідерландах, а Іспанія допомагала ірландським католикам в боротьбі проти англійського панування і Ірландії, засилаючи туди своїх агентів і єзуїтів Сборник документов по истории Европы и Америки 1540-1870. М., 1979. – С. 133 . В самій Англії іспанські агенти організував низку католицьких змов проти Єлизавети. В центрі цих змов була колишня шотландська королева Марія Стюарт, непримирима католичка, родичка Тюдорів, яка претендувала на англійську корону. В 1568р. Марія в результаті повстання проти неї шотландських кальвіністів була змушена тікати з Шотландії, вона шукала притулку у Єлизавети, котра, скориставшись цим заточила її в замок. Після того, як 1587р. в Англії розкрили велику змову проти Єлизавети, підготовану Іспанією, Марія Стюарт була страчена за участь в ній. Іспанія почала готувати вторгнення в Англію.

В Англії готувались дати відсіч цьому вторгненні. Було створена сухопутна армія для відсічі десанту та захисту Лондона, та флот, який нараховував приблизно 160 кораблів. Влітку 1588р. Армада вийшла з Коруньї через декілька днів досягла англійських територіальних вод біля Плімута, звідки направилась до Дюнкерку. По дорозі на них і напали Англійські кораблі. Морські бої тривали 2 тижні. Тяжкі бої, деморалізація екіпажів кораблів, заставили командування Армади прийняти рішення про відступ. Почалась сильна буря, яка довершила розгром Іспанського флоту.

Із загибеллю Армади Іспанія втратила свою морську могутність, панування стало переходити до Англійців, що відкривало перед ними можливості великих колоніальних загарбань.

Вся торгівля з країнами Ближнього сходу була монополізована Левантійською компанією (1581р.), торгівля з країнами Балтійського моря – Південною Кампанією (1579р.), торгівля з Росією та середньоазійськими – Московською компанією, створеною в 1554р. після повернення Ченслера з Москви История дипломатии. Второе издание. Под. ред. Зорина и др. С. 115. В 1620р. група англійських переселенців висадилась значно північніше Віргінії і заснувала колонію Новий Плімут, яка поклала початок Новій Англії. Американські колонії засновувались комерційними компаніями, коди, надіючись на великі прибутки вкладали свій капітал багаті купці Самойло А.С. Английськие колонии в Северной Америке в 17в. начальный период в Истории США. М., 1963. – С. 107.

Вільне населення колонії, в якому було немало попередніх кабальних слух, складали головним чином селяни-фермери, а також ремісники, рибаки, матроси і т.д.

Верхівку колоніального суспільства складали вихідці з купецьких та дворянських сімей Англії – молодші сини дворян та йоминів. З них, зокрема комплектувалась колоніальна адміністрація. Оволодіння Французькою Канадою явилась останнім колоніальним завоювання Англії в Америці. Тепер між Атлантичним океаном та Апалачськими горами безперервною смугою лежали її 13 колоній зі змішаним, але англомовним, в основному, населенням, а північніше знаходилась належавши їй же та заселена французами колонія Квебек История 17в. Под. ред. Лависса. М., 1938. – т І. С. 266 . Колонії залишались ринками збуту та джерелами сировини, а також коштів для Англії. Їх торгівлю з іншими країнами обмежували переважно навігаційними актами.

В 1764р. був введений новий митний закон для Америки, який обкладав податками ввіз з Європейських країн та їх американських колоній. У всіх колоніях було заборонено випускати паперові гроші, а податки потрібно було платити сріблом. В 1765р. закон про перебування військ зобов’язував колонії будувати казарми для англійських військ та годувати солдатів Самойло А.С. Английские колонии… С. 54.

Розділ ІІІ

В 1600р. була організована Ост-Індійська компанія,