Тріанонський мирний договір, підписаний у червні 1920 p., зафіксував розпад Австро-Угорщини та встановив кордони Угорського Коро-лівства, до складу якого ввійшло 33% колишньої території та 44% населення. На Угорщину було покладено обов'язок сплати репарацій державам-переможницям у Першій світо-вій війні. Чисельність її збройних сил обмежувалася 35 тис. чол. без права мати авіацію, танки й важку артилерію.
За межами Угорщини проживало 3 млн угорців, і правлячі кола країни використали Тріанонський договір для розпалювання шовіністичних настроїв на користь відродження "великої Угорщини". Ця обставина викликала цілком зрозуміле побоювання сусідніх держав — Чехословаччини, Румунії, Королівства сербів, хорватів і словенців, що створили військово-політичний союз — Малу Антанту.
Карл Габсбург і легітимісти прагнули реставрувати мо-нархію і двічі І921 р. робили спроби путчу з метою зведен-ня Карла на королівський трон. Проте Хорті відмовився віддати владу, посилаючись на позицію Антанти та Малої Антанти. З листопада 1921 р. ї Національні збори прийня-ли закон, що скасував права Карла Габсбурга.
Режим М. Хорті, встановлений в Угорщині в 1920-1921 pp., мав авторитарний характер. Майже нічим не обмежена влада глави держави поєднувалась із збережен-ням парламенту й деяких елементів парламентської демо-кратії — загального виборчого права, опозиційних, в тому числі соціал-демократичної, партій. Хортістам не вдалося створити власної масової фашистської партії. Не маючи масової соціальної опори, хортізм спирався на цілу систе-му легальних і таємних союзів і товариств, таких як "Союз угорців, що пробуджуються" та інших, їхнім керівним центром був "Союз Етелкез", або "Екса", яким керувала "Рада Семи вождів". Хорті вважався "невидимим главою союзу" і контролював діяльність всіх цих організацій.
Економічне становище Угорщини вдалося стабілізува-ти лише в 1924-1926 pp. за допомогою позик, що надійшли від США, Великої Британії та Франції. Розрив із Австрією позбавив промисловість сильного конкурента, що призвело до значного зростання текстильної промисловості. Почала розвиватися важка промисловість, в тому числі машинобу-дування.
У сільському господарстві особливих змін не відбулося. Внаслідок аграрної реформи тільки 1% землі, що обробля-лася, були розподілені між селянами, головним чином заможними, прихильниками Хорті. Майже половина се-лянських родин не мала землі, тоді як великі поміщики володіли понад 30%.
У другій половині 30-х років внутрішню і зовнішню політику в країні почали визначати праві сили. Після приходу до влади в Німеччині Гітлера активну діяльність в Угорщині розгорнули націонал-соціалістичні групи, які 1935 р. об'єдналися в партію "Схрещені стріли". Регуляр-ними стали німецько-угорські консультації на найвищому рівні. У серпні 1938 р. на переговорах Хорті з Гітлером і міністром закордонних справ Ріббентропом у Берліні було досягнуто домовленість про спільний воєнний виступ про-ти Чехословаччини. Угорські правлячі кола втягувались у фарватер воєнної політики Німеччини, ставали її близь-ким партнером.
Використана література
Всесвітня історія: 1914-1939 рр. Навчальний посібник / Упорядники Я.М.Бердичівський, Т.В.Ладиченко. – К., 1999.
Енциклопедія світової історії. – К., 2000.