Івана IV Грозного (1533–1584) Московська держава розширилася. У 1550-х роках царево військо, просуваючи вниз по Волзі, скорило ханства Казанське (1552) і Астраханське (1554), приєднало землі чувашів, марійців і удмуртів. Потім пішло скорення Сибірського ханства козаками під предводительством Єрмака. Ці завоювання супроводжувалися швидким економічним розвитком і освоєнням нових земель. Московська Русь перетворилася в багатонаціональну державу і стала називатися Росією.
Спочатку Іван IV правил разом з боярами, скликавши навіть у 1549–1550 перший російський парламент – Земський собор, однак посилення самовладдя привело спочатку до віддалення бояр, а потім до знищення багатьох з них і конфіскації їхніх маєтків. Для боротьби з боярами Іван IV створив особисто йому підлеглі напіврегулярні війська (1568), що одержали назву опричнини. На землях, виділених опричникам і країни, що займали третину,, вони господарювали за своїм розсудом, не стискуючи себе ніякими законами. Однак на іншій території Росії, що іменувалася земщиною, бояри зберігали за собою деякі права і привілеї.
Головне досягнення Івана Грозного – створення тверде централізованої монархії – відповідало аналогічним процесам у Західній Європі, однак для колонізації тут не потрібно було перетинати океани. Приєднання Іваном Казанського й Астраханського ханств забезпечило російських переселенців родючими землями, а освоєння Уралу і підпорядкування Сибірського ханства зіграли вирішальну роль у розвитку промисловості Росії. У період монголо-татарського ярма зовнішня торгівля занепала, і Іван розвивав торгові відносини з іншими країнами. Він підтримував торгівлю уздовж волзького шляху і через Архангельськ, налагоджував торгові зв'язки з Персією й Англією. Англійські і голландські купці і підприємці в безлічі прибували в цей час у Росію; з'явилися і вітчизняні підприємці, такі як Строганови. Особливо важливим для держави виявився розвиток гірничодобувних і металургійних виробництв Уралу.