Реферат на тему:

Повстання декабристів. Причини поразки

План

1. Причини повстання декабристів.

2. Зрада князя Трубецького.

3. Поразка декабристів.

Причини повстання декабристів

Декабристи запланували свій виступ на Сенатській площі на 14 грудня 1825 р. Щоб зрозуміти, чому їхній виступ провалився, з якої причини термін повстання був перенесений на більш ранній, слід розглянути події, що передували повстанню.

Ситуація різко змінилася восени 1825 р. Зненацька для всіх у листопаді 1825 р у м Таганрозі вмирає імператор Олександр І. У зв'язку з тим, що синів у нього не було, престол повинен був перейти в спадщину до його брата Костянтина, який сам перекреслив собі можливість правити державою. Провиною стало його необачне одруження з простою дворянкою. Отже, Костянтин не мав права передавити право на царювання своїм спадкоємцям. Він виміли за потрібне зректися престолу.

Наступним на престол претендував ще один брат Олександра І — Микола Усім було відомо про його безпричинну жорстокість і брутальність. Армія ненавиділа цю людину. Про зречення Костянтина знали лише члени царської родини. З якоїсь причини вони не хотіли обнародувати це зречення, отже, воно не отримало законної сили. Костянтин продовжував вважатися спадкоємцем престолу, і 27 листопада все населення Росії було приведене до присяги Костянтину.

Костянтин став формальним імператором. У банках з'явилося навіть кілька монет із його зображенням, магазини виставили його портрети. Костянтин вчинив не найкраще: не прийнявши престолу, він одночасно й не бажав принародно його зректися, адже формально він значився імператором, якому вже принесена присяга.

Виникла дуже Напружена ситуація міжцарів'я, що загрожувала народними заворушеннями й масовими протестами, якби про неї дізналися піддані. Миколі стало відомо про підготовку виступу таємного товариства від донощиків-шпигунів. Він боявся й народних заворушень. Тому Микола зважується оголосити себе імператором, не дочекавшись від Костянтина формального зречення престолу. Вирішено було на 14 грудня призначити «переприсягу», що зробила б Миколу імператором Росії.

Створюючи таємне товариство, декабристи вже тоді задумували свій виступ. Хотіли вони виступити саме під час зміни імператорів. Настав підходящий для них момент. Одночасно з ухваленням рішення вони довідалися, що їх зрадили Шервуд і Майборода. Доноси цих шпигунів була на столі в Миколи, який готувався до присяги. Декабристи розуміли, що затягування часу загрожує зривом їхнього таємного задуму.

Тоді ж було прийняте остаточне рішення про повстання.

На квартирі Рилєєва декабристи розробили наступний план дій. Було вирішено, що в день переприсяги, 14 грудня, революційні війська під командуванням членів таємного товариства зберуться на площі. Сергій Трубецькой одноголосно був обраний головним організатором повстання. Декабристи вирішили, що ті війська, які не хочуть присягати новому імператорові, зобов'язані вийти на Сенатську площу. Це місце було обране тому, що там знаходився Сенат, якому приділялася за планом декабристів певна роль. Сенатори на площі повинні були 14 грудня присягати на вірність новому імператорові. Декабристи хотіли не допустити присяги сенаторів навіть силою зброї, якщо не вдасться їх умовити.

Після відмови сенаторів треба було оголосити уряд недієздатним і видати революційний Маніфест до російського народу. Маніфест — найважливіший документ декабристів, що давав пояснення щодо мети їхнього повстання.

Революційний Маніфест оголошував про «знищення колишнього правління» й заснування Тимчасового революційного уряду. У ньому проголошувалася рівність перед законом усіх громадян, воля друку, віросповідання, занять, уведення гласного суду присяжних, уведення загальної військової повинності й ліквідація кріпацтва. Чиновники повинні бути замінені виборними особами.

Повсталі збиралися блокувати Сенат разом із сенаторами. Потім декабристи направляли до сенаторів своїх делегатів — Пущина й Рилєєва. Вони повинні були пред'явити Сенату вимогу не присягати новому імператорові Миколі І. оголосити царський уряд недієздатним і видати революційний Маніфест до російського народу. Одночасно Ізмайлівський полк, Гвардійський морський екіпаж і кінний ескадрон повинні були зранку рушити на Зимовий палац, захопити його й заарештувати царську родину.

Вирішено було потім скликати Установчі збори, які прийняли б остаточне рішення про форму ліквідації кріпацтва, про форму державного устрою Росії. Якщо більшістю голосні Великий собор прийме рішення про проголошення Росії республікою, то необхідно буде подумати й про подальшу долю царської родини. Деякі з декабристів вважали, що, швидше за все, їх необхідно вислати за кордон, інші наполягали на царевбивстві. Якщо ж Великий собор прийме рішення про те, що Росія буде конституційною монархією, тоді конституційного монарха слід вибрати зі складу царської родини.

Декабрист Якубович повинен був командувати військами при захопленні Зимового палацу. Декабристи вирішили захопити й Петропавловську фортецю, щоб потім зробити її революційною твердинею декабристського повстання.

Рилєєв умовляв декабриста Каховського 14 грудня рано-вранці пробратися до Зимового палацу й убити Миколу. Каховський спочатку начебто б погодився, однак після ретельного обмірковування ситуації не захотів перетворюватися на терориста. Уранці він відмовився від цього завдання;

Події розвивалися не на користь декабристів. Плани почали зриватися один за одним. До Бестужева приїхав Якубович, який теж відмовлявся виконувати доручене йому завдання. Він не хотів вести матросів й ізмайлівців на Зимовий палац. Якубович побоювався, що в бою матроси вб'ють Миколу та його родичів. А це буде вже царевбивство. Якубовичу не хотілося відповідати за такий злочин. Декабристи розгубилися, але відступати не збиралися. Виступ декабристів був призначений на ранок 14 грудня.

Затемна 14 грудня декабристи побували в казармах солдатів.. Вони намагалися їх переконати не присягати новому імператорові. Декабристам удалося вплинути на солдатів, які вирішили йти на Сенатську площу. Солдати Московського полку (близько 800 чоловік), загітовані Бестужевим,