Реферат
На тему:
Польська культура (IX – друга половина XIV ст.)
Основи польської культури були закладені в період виникнення й зміцнення давньої держави Пястів. Надзвичайно великий вплив на культурний розвиток поляків справило прийняття християнства. В країні поширилася латинська писемність, завдяки якій заможна верхівка польського суспільства прилучалася до західноєвропейської культури. Водночас офіційна латинська мова гальмувала розвиток писемності польською мовою, що негативно позначилося на розвиткові культурних зв'язків зі спорідненими слов'янськими народами.
У другій половині X ст. в польських землях виникли перші кафедральні й монастирські школи, призначені для підготовки духовенства. На початку XII ст. особливої популярності набули школа й бібліотека при Краківському кафедральному соборі. У XIII ст. відкриваються перші парафіяльні школи. Контингент учнів розширився. Хоча школи все ще належали церкві, освіту почала здобувати й світська молодь. У цей час у країні вже налічувалося 14 кафедральних і стільки ж парафіяльних шкіл, їхніми ректорами могли стати лише ті особи, які, крім латини, добре володіли польською мовою.
Саме при кафедральних соборах з'явились перші хроніки та календарі латинською мовою. Видатним представником польської літописної творчості був Галл Анонім — придворний хроніст Болеслава Кривоустого. Його літопис переповідав найзнаменніші події з історії династії Пястів і Польської держави тих часів. Особливе місце в історіографії XIII ст. посідає "Хроніка поляків" краківського єпископа Вінцентія Кадлубека (бл. 1160—1223). Ця перша хроніка, яку написав поляк, містила виклад подій з історії Польщі від найдавніших часів до 1202 р. Кілька десятків її рукописних примірників розійшлися по всій країні, їх використовували як зразок для інших творів, наприклад "Великопольської хроніки" (друга половина XIV ст.).
До XIII ст. належать перші літературні твори польською мовою, які заклали основу для подальшого розвитку національної писемності. В цей час, імовірно, були створені славнозвісна польська "Пісня Богородиці", що вважалася рицарським гімном, Свентокшишські проповіді, виявлені в латинському кодексі Свентокшишського монастиря тощо.
Важливою подією доби існування об'єднаного королівства Пястів було створення у 1364р. Краківського університету, першого в Польщі й другого в Центральній Європі. Його поява була викликана широкою законодавчою діяльністю Казимира III, яка вимагала підготовки значної кількості правознавців. В університеті передбачалося відкрити 11 кафедр, у тому числі 8 юридичних. Однак після смерті короля діяльність університету призупинилася й відновилася тільки на початку наступного століття.
Визначними пам'ятками юридичної думки XIV ст. вважаються латиномовні Віслицько-Петрковські статути. Вони відображали й захищали інтереси панівних верств, сприяли зміцненню їхньої влади над залежним сільським і міським населенням.
Інтересам соціальної верхівки служило й мистецтво, передусім церковне: архітектура, скульптура, живопис. Величні храми мали допомагати зростанню авторитету католицької церкви, освячувати панівний лад. У перші століття після запровадження християнства в Польщі будували здебільшого круглі, у візантійському стилі, увінчані банями, спочатку дерев'яні, а згодом — кам'яні храми. Такими є гранітний кафедральний костел у Познані (966), костел під Гнєзно (980), костел Св. Фелікса й Адаукта на Вавелі у Кракові (після 990) тощо. На початку XI ст. з'явились костели, збудовані в романському стилі. За Болеслава Хороброго у цьому стилі було збудовано кафедральний собор на Вавелі в Кракові. У другій половині XI ст. завершилося спорудження кафедральних костелів у романському стилі в Гнєзно і Познані. З XII ст. романський стиль остаточно витіснив візантійський.
На початку XIII ст. в Польщі поширюється готичний стиль, який поступово приходить на зміну романському. Після монголо-татарської навали в готичному стилі було перебудовано романський кафедральний собор у Вроилаві. Протягом майже всього XIV ст. в Кракові споруджували всесвітньо відомий готичний Маріацький костел. Чимало готичних храмів збудовано на Помор'ї (Щецин, Торунь, Гданськ).
Новий стиль вимагав іншого будівельного матеріалу. Замість каменю почали використовувати цеглу. Змінилося й внутрішнє оздоблення храмів. Воно стає простішим, зникають фантастичні зображення тварин, рослин, людей. Зразки для своєї творчості митці почали запозичувати в навколишньої природи. Пам'ятками скульптури того часу є Мадонна у Висотицях, художня різьба в монастирях у Сулійовому, Вонхоцькому тощо. Поширюється настінний живопис.
Пам'ятки світської архітектури X—XIII ст., за винятком решток фортечних споруд деяких міст, практично не збереглися. Від XIV ст. у світській архітектурі переважало будівництво замків, особливо в Малій Польщі та в центральній частині країни. Вони будувалися з каменю й цегли.
В XIV ст. інтенсивно розбудовуються міста. В їхньому центрі замість дерев'яних споруджувалися кам'яні крамниці й спеціальні торговельні суконні ряди — сукенниці. Сукенниця такого типу, щоправда, не в первісному вигляді, існує у Кракові. Визначними пам'ятками міської архітектури тих часів є готичні ратуші — резиденції міських рад (Краків, Вроцлав, Торунь).
У X—XIV ст. польська культура інтенсивно розвивалася, вирізнялася багатством і різноманітністю, вона все більше наближалася до європейської цивілізації, але разом з тим їй значною мірою вдалося зберегти власне обличчя.
ЛІТЕРАТУРА
Галл Аноним. Хроника и деяния князей и правителей польских. Москва, 1961.
"Великая хроника" о Польше, Руси и их соседях ХІ - ХШ вв. Москва, 1987.
Головко А.Б. Древняя Русь и Польша в политических взаимоотношениях X — первой трети ХІІІ в. Киев, 1988.
История Европы: В 8 т. Москва, 1992. Т. 2. История Польши: В 3 т. Москва, 1954. Т. 1.
Королюк В. Д. Древнепольское государство. Москва, 1957.
Королюк В.Д. Славяне и восточные Романцы в эпоху раннего средневековья. Москва, 1985.
Краткая история Польши. Москва, 1993.
Развитие этнического самосознания славянских народов в эпоху раннего средневековья. Москва, 1982.
Разумовская Л. В. Очерки по истории польских крестьян. Москва; Ленинград, 1958.
Рутковский Я. Экономическая история Польши. Москва, 1953.