залишала сумнівів у прагненні Римської курії навернути православних болгар у католицтво.
Цей конфесійний антагонізм, що наростав, сприяв неминучому зближенню болгар з Росією. Контакти, встановлені Срацимировичем із Москвою напередодні "тирновського заколоту", успішно розвивалися. Під час російсько-турецької війни 1686-1700 рр. російські війська захопили Азов. Цей успіх посилив у Болгарії надії на визволення: в мирний договір, що підбивав підсумки війни, було внесено пункт про свободу віросповідання в Османській імперії.
У 1710 р. Порта розпочала нову війну проти Росії. Ця подія викликала значний резонанс у південнослов'янських землях. Петру І повідомляли з Балкан про готовність православних народів підняти повстання в запіллі османських військ. Очікуючи на прихід російської армії, активізувалися гайдуки та озброєні селяни Західної Болгарії. Однак Прутський похід Петра І в 1711 р. закінчився поразкою росіян. Зрада одного з волоських князів допомогла туркам оточити російські війська й відсікти їх від південнослов'янських загонів. Провал Прутського походу змінив наміри болгарських патріотів. У результаті цього загальний виступ у Болгарії не відбувся.
Усі наступні російсько-турецькі війни XVIII ст. давали значний поштовх визвольному рухові на болгарських землях. Від середини XVIII ст. основну роль в антиосманській боротьбі в Європі відіграє вже не Австрія, а Росія, її успіхи сприяли подальшому ослабленню Османської імперії і підвищували шанси підкорених народів на визволення. Показовою щодо цього є російсько-турецька війна 1768—1774 рр. Порта в ній зазнала поразки, а низка статей Кючук-Кайнарджийського мирного договору давала змогу Росії взяти під захист православних на Балканах. Це зміцнювало культурні, релігійні та політичні зв'язки болгарських земель із Російською імперією, багато в чому посприяло початку національного Відродження болгар.
ЛІТЕРАТУРА
Всемирная история: В 24 т. Минск, 1996. Т. 14.
История Болгарин: В 2 т. Москва, 1954. Т. 1. Історія південних і західних слов'ян. Київ, 1987.
Косев Д. Краткая история Болгарин. София, 1963.
Краткая история Болгарин: С древнейших времен до наших дней. Москва, 1987.
Погодин А. Л. История Болгарин. Санкт-Петербург, 1909.