Реферат на тему:
Особливості англійського утопічного соціалізму: Роберт Оуен
Роберт Оуен (1771 — 1858) народився в родині дрібного реміс-ника, у невеликому англійському містечку Ньютаун. Після закін-чення початкової школи, у семирічному віці, стає помічником учи-теля, репетитором, пише проповіді на релігійні теми, заживши собі слави «маленького священика». У 9 років починає працювати в тор-гівлі, де протягом восьми років проходить шлях від продавця до ме-неджера великого торгового центру. Згодом він відкриває прядиль-ну фабрику, де виявляє неабиякі організаторські здібності. 1794 р, Оуен стає акціонером компанії «Чарльстон Твіст і К°», яку було за-сновано найстарішими лондонськими й манчестерськими фірмами, і очолює правління товариства.
1800 р. Оуен купує на кордоні Шотландії й Англії фабричне се-лище Ленарк з чотирма прядильними фабриками і створює зразкову колонію, завдяки якій стає відомим у всьому світі. Діяльність Оуена в Нью-Ленарку поділяється на два періоди: організація зразкового промислового товариства — колонії високої культури й високого рівня продуктивності праці та суспільно-реформаторська діяльність, коли він намагався її успіхи поширити на все суспільство. Другий період був невдалим, і 1824 р. Оуен від'їздить до США, щоб там реалізувати свій план кооперативної громади. З цією метою 1825 p. він купує 30 тис. акрів землі разом з будівлями і засновує сільсько-господарське товариство «Нью Гармонія». Воно проіснувало лише три роки.
Після повернення до Англії Оуен знову займається суспільно-реформаторською діяльністю, сподіваючись уже не на урядові кола, а на профспілковий рух. Тред-юніони він пропонує перетворити на об'єднання виробників для організації кооперативних громад, роз-робляє плани організації «Великої національної об'єднаної спілки виробництв» і «Банку справедливого обміну», що, на його думку, могло б стати вирішальним кроком до реорганізації суспільства.
У жовтні 1832 р. в Лондоні починає функціонувати оуенівський «Національний банк справедливого обміну праці», а 1833 р. в Бір-мінгемі його філія, які користувались успіхом доти, доки їхньою ді-яльністю керував сам Оуен. Через два роки після того як Оуен ві-дійшов від справ, Банк зазнав краху. 1834 p. був переломним пунктом у житті, діяльності та творчості Оуена. Хоч він прожив іще 24 роки, однак тримався осторонь не тільки від робітничого руху, а й від широких соціальних рухів узагалі. Поступово оуенізм пере-творився на суто теоретичне вчення.
Основні праці Оуена: «Про формування людського характеру» (1813), «Доповідь графству Ленарк» (1820), «Зауваження про вплив промислової системи» (1815), «Виклад раціональної системи суспі-льства» (1830). Він є автором проекту Фабричного закону, а після 1834 p. починає видавати журнал, в якому пропагує євангелістське вчення та пише праці на теми моралі, з яких головною є «Новий мо-ральний світ» (1845).
Роберт Оуен був одночасно і теоретиком, і практиком. Він ви-ступав за створення нового суспільства за допомогою просвітитель-ства й законодавства.
В основу його програми покладено теоретичну систему, провід-ною ідеєю якої є формування соціального середовища, сприятли-вого для ефективної праці та всебічного розвитку людини. Оуен проголошує, що людина — продукт середовища і що змінити її мо-жна, лише змінивши середовище, в якому вона існує. Це одна з го-ловних ідей теорії та практики Оуена.
Під середовищем він розуміє суспільно-економічні відносини, що впливають на поведінку людини. Основними складовими суспі-льного середовища, за Оуеном, є інституціональні (ідеологія, мо-раль, право, освіта) та економічні компоненти. Він уважає, що фун-кції з формування нового середовища має взяти на себе держава, силою своєї влади спонукаючи до створення прогресивних інститу-ціональних і економічних форм.
Оуен запевняє, що за допомогою виховання та законодавства, яке відповідає названим ним принципам, можна створити нове су-спільство, позбавлене будь-яких проблем. З цією метою з власної ініціативи він створює спілки банкірів та підприємців, проводить з ними «виховну роботу», закликаючи до свідомої перебудови соці-ального середовища, але, звичайно, зазнає тільки поразки.
У поняття соціального середовища він включає й економічні ос-нови організації суспільного виробництва. Оуен стверджує, що для перебудови економічного середовища потрібно насамперед знищи-ти приватну власність і прибуток, забезпечити еквівалентний обмін товарами за їхньою вартістю, замінити гроші «бонами праці», що стануть справжнім еквівалентом цінності.
Оуен намагається теоретично обгрунтувати структуру прогреси-вної економічної системи майбутнього. Він виходить з аналізу супе-речностей господарської системи капіталізму і, слушно (в цілому) визначивши їхню природу, наголошує, що формування нового еко-номічного середовища полягає в тім, щоб позбутись цих суперечно-стей, ліквідувавши їхню основу — приватну власність.
Характеристика капіталізму. Вихідним пунктом аналізу капі-талізму для Оуена була англійська фабрична система, що утвори-лась у результаті промислового перевороту. Він уважав її досить до-сконалою і такою, що могла б існувати автономно, поза існуючою системою економічних відносин, бо вона створює належні умови для раціональної організації праці, високого рівня її продуктивності і формування свідомого ставлення до неї.
Капіталістичне середовище перешкоджає раціональному поєднан-ню виробників та засобів виробництва в межах фабричної системи, раціональному розподілу факторів виробництва та продуктів праці.
Критикуючи капіталізм, Оуен характеризує його як нераціональ-ну систему, що породжує суперечності, злидні, нові форми рабства та війни.
Причиною недоліків капіталізму він уважає приватну власність, релігію та шлюб, освячений церквою.
Оуен виступає проти будь-яких форм приватної власності, оскільки бачить у ній першопричину всіх проблем капіталізму — криз, безробіття та злиднів.
Приватна власність зумовлює приватнокапіталістичну форму розподілу, що уособлюється в праві власника визначати рівень при-бутків і тим самим підривати основи матеріальних стимулів до пра-ці. Оуен доводить це, посилаючись на дію закону вартості.
Оуен визначає вартість по-рікардіанському, тобто працею, ви-траченою на виробництво товару, а не тією працею, що купується на товар. Він заперечує думку