Наукова розвідка на тему:

Молодіжні субкультури другої половини ХХ століття

Для того, щоб з'ясувати феномен молодіжної субкультури, необхідно перш за все визначити, яку групу ми називаємо молоддю та які її особливості сприяють виникненню неформальних, відмінних від офіційних угруповань.

Одне з перших визначень молоді дав у 1968 р. В.Т.Листовський: «Молодь – покоління людей, які проходять стадію соціалізації, засвоюють, а у більш зрілому віці вже засвоїли освітні, професійні, культурні та інші соціальні функції; в залежності від конкретних історичних умов вікові критерії молоді можуть змінюватися від 16 до 30 років». Сучасні вчені визначають молодь як соціально-демографічну трупу суспільства, що виділяється на основі сукупності характеристик, особливостей соціального положення і обумовлених тими чи іншими соціально-психологічними властивостями, які визначаються рівнем соціально-економічного та культурного розвитку, особливостями соціалізації в суспільстві.

Формування людини як незалежної особистості починається у підлітковому віці. У 12-14 років пробуджується інтерес до питань суспільства, моралі, світобудови; перебудовуються та проходять докорінну ломку всі попередні уявлення про життя і своє місце в ньому. Поряд з інтересом до інших виникає інтерес до свого «Я», виробляються морально-етичні норми, у становленні яких підліток часто користується певними ідеалами. Якщо в молодшому підлітковому віці це найчастіше близька людина, то у старшому ним найчастіше стає вигаданий або реальний, проте далекий від підлітка образ. Якісно нові зміни в особистості та фізіології людини потребує інших форм вияву себе. Підліток заявляє про свою «дорослість», вимагає враховувати його думку, не втручатися в його особисті справи. Але він залежний від батьків, тому виникають конфлікти: дорослі не розуміють потреб підлітка, а він намагається звільнитися від їх впливу та опіки. Звідси і агресивність, максималізм, нонконформізм підростаючої людини.

Узагальнюючи, можна виділити такі особливості підліткового віку:

Потреба в енергетичній розрядці;

Потреба в самовихованні, активний пошук ідеала;

Відсутність емоційної адаптації;

Легко піддається емоційному зараженню;

Критичність;

Безкомпромісність;

Потреба в автономії;

Відраза до опіки;

Значимість незалежності як такої;

Різкі коливання характеру та рівня самооцінки;

Інтерес до якостей особистості;

Потреба бути;

Потреба щось значити;

Потреба в популярності;

Гіпертрофія потреби в інформації.

Не слід також забувати, що підлітковий вік – час і біологічного дозрівання організму. Він пристосовується до дорослості, починає функціонувати відповідно до статі людини. Виникає потяг до протилежної статі. Ці чисто біологічні процеси також накладають свій відбиток на житті підлітка. Підлітковий вік – найсуперечливіший і найважчий у житті. Він ускладнюється ще й нерівномірністю психічного і фізичного розвитку. Властиве підліткам почуття дорослості насправді не підтверджується у реальній практиці. Деякі сторони особистості підлітка можуть бути вже повністю сформовані, тоді як в інших він ще залишається дитиною. Прагнення до свободи обмежується існуючою системою виховання. Тоді підліток починає вести себе неадекватно, підкреслюючи свою незалежність і незгоду девіантною поведінкою. Підліток не розуміє, що це тимчасове явище і що він не настільки дорослий, як йому здається. А ті способи, якими він доводить свою незалежність, ведуть до деградації.

Взагалі останнім часом активно мусується тема кризи підліткового віку. Хоча насправді вона є зовсім необов'язковою і скоріше виключенням. Процес дорослішання, який є обов'язковим, не завжди супроводжується кризовими явищами. Тому і складність підліткового віку є досить умовною. Людині необхідно знайти себе, але часто це можна зробити безболісно для себе та інших.

Спостерігаємо парадокс. З одного боку, невпинна акселерація призводить до надзвичайного раннього дорослішання. Тут можна згадати і засоби масової інформації, і відсутність моральних норм у суспільстві, і навіть екологічне забруднення, яке змінює гормональний фон людини. Але з іншого боку, все збільшується строк соціалізації особистості. Більше того, криза підліткового віку підноситься до рівня обов'язкової, вона розтягується в часі, пропагується. Протест людини, яка тільки формується, не припиняється, а переходить у перманентну форму.

Тобто молодь, по суті, включається до групи підлітків якщо не соціально, то психологічно. А це утруднює включення вже повністю сформованої особистості в доросле життя. Поширюється інфантильність.

На мою думку, поняття «підліток» і «молодий» мають бути чітко розмежовані. Але в реальності багато молодих людей ведуть себе як підлітки, не зважаючи на те, що цей етап вони давно пройшли. Людина може експериментувати та нехтувати всіма правилами до максимум 15-16 років. Якщо ж кризові явища спостерігаються і у пізнішому віці, то це вже є відхиленням, яке, на жаль, все більше стає нормою.

Бунт молодої людини, з одного боку, а з іншого – відчуття нею самотності і нерозуміння змушує її шукати спілкування з однолітками. Визначальним фактором і взірцем для копіювання стає група. Інколи, якщо це сильна людина, вона сама може створити навколо себе осередок ровесників з певними поглядами на життя. Тобто виникає те, що прийнято називати субкультурою.

Субкультура – соціальне угрупування, яке об'єднане тим, що кожен з його представників себе до нього зараховує (тобто ідентифікує). Існує ще кілька визначень, наприклад: субкультура – будь-яке об'єднання молоді, що має власні елементи культури, а саме: мову (сленґ), символіку (зовнішня атрибутика), традиції, тексти, норми і цінності. Вона може бути локальною, глобальною, її представники можуть спілкуватися реально чи віртуально. Субкультуру важко точно визначити – вона не є партією, організацією, системою, а як кожна спонтанна система тяжіє до подолання ентропії всередині неї. Її легше визначити через заперечення: субкультура – те, що не є офіційною культурою, але без останньої існувати не може, бо породжена нею.

Існує ще кілька термінів, схожих, але не тотожних – контркультура і неформальній молодіжний рух. Молодіжна контркультура – об'єднання молоді, що