Пакту? Строки нападу Німеччини на Польщу були відомі в Москві і вони наближалися невгамовно. Англія і Франція не бажали договору з СРСР. Німеччина мала намір радикально вирішити польське питання навіть у разі підписання англо-франко-радянського Пакту. Успіх Німеччини в Польщі був гарантований. Через місяць-два бойових дій її армія була б на кордоні з СРСР. Спокуса продовжити свій успіх і відкрити бойові дії проти СРСР була б цілком ймовірною. До того ж СРСР вів бойові дії в Монголії проти японської армії. Загроза для СРСР війни на два фронти була очевидною. Додамо. Якщо Англія і Франція не надали допомоги Польщі в 1939 р. у відбитті німецької агресії, то чи допомогли б вони СРСР?
Навпаки, можливість англо-франко-німецької угоди з умовою надання Німеччині свободи рук для наступу на Схід, була б цілком реальною
З нашої точки зору, підписання СРСР договору з Німеччиною в тій конкретно-історичній обстановці було виправданим. У 1939 р. Прибалтика, Західна Україна і Західна Білорусія перейшли під контроль СРСР. У разі відсутності договору з Німеччиною могло бути інакше. Інша справа, що протокол був підписаний СРСР і для того, щоб на цих територіях встановити свою владу, що і було зроблено в короткий час.
28 вересня 1939 р. СРСР заключив з Німеччиною договір про дружбу і кордони, який передбачав встановлення нових кордонів у Східній Європі.
Таким чином, у кінці 30-х років завершився крах тієї моделі міжнародних відносин, яка була створена після Першої світової війни – Версальсько-Вашингтонської системи. Саме у 30-ті роки відбулася кардинальна зміна у співвідношенні сил великих держав на світовій арені, були висунуті, а потім реалізовувалися агресивні плани фашистських держав. Зусилля противників фашистського блоку не допустити сповзання світу до нової світової війни через гострі протиріччя між ними виявилися безрезультатними.
Література:
Бережков В. М. Страницы дипломатической истории 4-е.изд –М., 1987 611с.
Вторая мировая воина в воспоминаниях. –М., 1990. 551с.
Говард М. Большая стратегия. Август 1942 – сентябрь 1943. –М., 1980. 464 с.
Год кризиса 1938-1939. Документи и материалы. –М., 1990. Т.1-2.
Грушевский М.С. На порозі нової України. –К., 1991. 120 с.
Документи и материалы кануна второй мировой войны 1937-1939. –М., 1981. Т.1-2.
Ефимов Г.К. Устав ООН: инструмент мира. –М., 1986. 131с.
Иллюхин Р.М. Лига Наций 1919-1939. –М., 1962.
История внешней политики СССР 1917-1966. –М.,1986. Т.2. 691с.
История международных отношений и внешней политики СССР 1917-1987. –М., 1987. Т.1-2.
Крылов С.Б. История создания ООН. –М., 1960. 343 с.
Ллойд Джордж. Правда о мирных договорах. –М., 1957. Т.1-2.
Локарнская конференция 1925г. Документы –М., 1959. 511с.
Майский И. М Воспоминания советского дипломата 1925-1945. –М., 1987. 711с.
Алатри П. Происхождение фашизма –М., 1961. 461с.
Брандт В. Воспоминания –М., 1981. 521с.
Вебер А.Б. Классовая борьба и капитализм. Рабочее и профсоюзное движения XX в. –М., 1991. 391с.
Желев Ж. Фашизм. Тоталитарное государство. Перевод с болгарского –М., 1991. 391с.
Забастовочная борьба трудящихся. Конец XIX – 70-е годы XX ст. Статистика 391с.
Идеология международной социал-демократии в период между двумя мировыми войнами –М., 1984. 296с.