Метрики для дослідження аграрної історії. Помітним фахівцем з Метрики ВКЛ, з її внутрішньої історії і з історії Канцелярії ВКЛ став Олесь Груша, який також є співробітником Національного Історичного Архіву Білорусі. Співробітник Державного Комітету з Архівів і Діловодства Білорусі Андрій Рибаків на основі матеріалів Метрики досліджує організацію діловодства у Великому Князівстві Литовському. Матеріали Метрики також використовуються для вивчення дипломатичної історії Великого Князівства.
У дослідженні матеріалів Метрики ВКЛ XVII ст., і особливо матеріалів по Полоцькому воєводству, почав спеціалізуватися викладач Полоцького університету Віталь Голубович. Крім того, в Білорусі є досвід створення Баз даних за матеріалами Метрики і використання їх в учбовому процесі в університетах. У 2001 р. В. Менжинський почав читати в Білоруському Державному Університеті спеціальний курс лекцій "Метрика ВКЛ"; існують і тексти розділів про Метрику ВКЛ в університетських навчальних посібниках з джерелознавства. Варто, напевно, сказати і ще про одну історико-публіцистичну тему, пов'язану з Метрикою – це обговорення в 1920-х роках питання про передачу Метрики з Москви в БРСР. По цій темі були опубліковані як дослідження, так і самі документи. Відповідно до своєї специфіки вивченням і публікацією матеріалів Метрики займаються білоруські лінгвісти[7].
Лексика Метрики ВКЛ значною мірою є джерелом для укладачів багатотомного видання "Гістарычны слоўнік беларусскай мовы". Цей проект реалізується вже двадцять років і вийшло двадцять томів словника, але робота ще далека від завершення. Правда, укладачами використовуються переважно опубліковані матеріали Метрики. Також матеріали Метрики активно використовуються білоруськими лінгвістами при складанні практикумів і хрестоматій з історії мови. Можна навіть говорити про існування в Білорусі традиції публікації документів Метрики ВКЛ мовознавцями. Принципи передачі текстів у таких публікаціях часто дуже відрізняються від правил, прийнятих істориками, і направлені на максимально близьке до оригіналу графічне відтворення тексту. У 1990-х роках "освоєння" білоруськими істориками Метрики виявилося в активній практиці публікації її матеріалів. Тут особливо потрібно відзначити видавничу серію "ПАМЯЦЬ: Гісторыка-дакументальныя хронікі гарадоў і раенаў Беларусі"[8]. За рішенням Ради Міністрів Білорусі від 27 травня 1991 р. передбачається видання цих свого роду регіональних енциклопедій по кожному району Білорусі. У деяких томах, які вже вийшли, Михайло Спиридонов опублікував документи з Метрики ВКЛ (багато з них опубліковані вперше). Тим часом, дуже серйозною проблемою для білоруських дослідників залишається можливість публікації підготовлених книг Метрики. У 2000 р. Центр Athenaeum здійснив видання Книги Метрики № 28. Готував книгу до друку в Інституті історії Валерій Менжинський, на важливому етапі до цієї роботи підключився Володимир Свєжинський. Але сама книга декілька років не могла бути опублікованою.
Після багаторічної перерви в Білорусі, нарешті, була опубліковано чергова, 28-а, книга Метрики Великого Князівства Литовського, Російського, Жамойтського і далі – великого комплексу цінних джерел з історії Білорусі і Литви, а також сусідніх країн XV-XVIII ст., що утворився переважно в процесі діяльності канцелярії великих князів литовських. Фонд зберігається, як звичайно, в Москві в Російському архіві древніх актів.
Цю книгу співробітник відділу спеціальних історичних наук Інституту історії Національної Академії наук Білорусі Валері Менжинський готував до публікації майже десять років. Вона була рекомендована до друку, але через відсутність необхідного фінансування справа її видання ціною державних коштів відгукнулася безнадійною. Проблему вирішило маловідоме видавництво "Athenaeum" на чолі з Олегом Дзярновичем. На превеликий жаль, істотна роль Інституту історії в організації підготовки книги до друку з незрозумілих причин відмічено не на титульній сторінці публікації, а тільки на її одвороті. Замість нього на титульній сторінці тільки напис "Athenaeum"[9].
Багато в чому книга відповідає відомим методичним рекомендаціям Ганни Хорошкевич і Сергія Каштанового, а також археографічним традиціям схожих публікацій останнього десятиліття, що склалися переважно в Литовській Республіці. За цей час литовські історики підготували і видали на хорошому науковому і поліграфічному рівні дванадцять книг Метрики ВКЛ. Але дана публікація має свої як позитивні, та і негативні риси і якості. Зупинимося на основних їх.
Однією з мотивацій Athenaeum'а, що взяв на себе ініціативу з видання книги, було прагнення привнести динаміку в справу видання Метрики в Білорусі. Проте, не дивлячись на великий резонанс у Білорусі вихід у світ книги Метрики і численні публікації на цю тему в пресі, державних грошей на продовження видань Метрики в Білорусі знайти поки не вдалося. Олесь Груша вже в кінці 1998 р. повністю підготував до друку Книгу № 44 (1559-1566). Але донині Національний Історичний Архів Білорусі і Державний Комітет з Архівів і Діловодства так і не змогли знайти необхідних коштів саме на Метрику. У цій ситуації О. Груша робить зусилля самостійно вести переговори з можливими видавцями і виносить проблему видання Книги № 44 на публічне обговорення. Можливо, все ж таки щасливо вдасться кооперація Національного Історичного Архіву Білорусі з одним з приватних видавництв Мінська, і Книга № 44 буде видана. Крім усього іншого, треба відзначити й інші білоруські ініціативи, пов'язані з Метрикою. Центр Athenaeum і співробітники Інституту історії приступили до спільного проекту з видання альманаху "Мetriciana: Даследаванні і матэрыялы Метрыкі Вялікага Княства Літоўскага" ("Мetriciana: Дослідження і матеріали Метрики Великого Князівства Литовського"). "Мetriciana" задумана як щорічник і присвячена різним проблемам, об'єднаним однією крізною темою – Метрикою ВКЛ[10]. На сторінках альманаху, який бачиться як міжнародне видання, будуть обговорюватися проблеми зовнішньої і внутрішньої історії Метрики, дипломатики і організації діловодства у Великому Князівстві Литовському, лінгвістичні аспекти Метрики, археографічні практики, вестиметься бібліографія і