Розділ 2. Канцлери Великого Князівства Литовського і Литовська Метрика в XVI в: питання збереження документів державної канцелярії

Можливо, дещо банально ще раз повторювати положення, що зустрічається в історіографії, про Литовську Метрику як основне джерело дослідження історії Великого Князівства Литовського, та все ж дослідження конкретних проблем, наприклад суспільства XVI ст., примушує ще раз з особливою увагою віднестися до цього твердження. Архів канцелярії Великого Князівства Литовського, що історично сформувався в XV-XVIII ст. – 664 книги Литовської Метрики, які зберігаються в даний час у Російському державному архіві древніх актів у Москві, Головному архіві древніх актів у Варшаві, Бібліотеці Чарториських у Кракові і в Литовській державному історичному архіві – складають списки книг, що включають документи різного змісту і дають важливу інформацію історикам сьогоднішніх Литви, Білорусії, України, Польщі, Латвії, Естонії і Швеції. Виняткове положення Литовської Метрики виявляється і при огляді корисної інформації і даних, які дають інші історичні джерела: книги земель і повітів, одиничні документи і виписи, що збереглися. Без перебільшення можна стверджувати, що якби у нас не було книг-копій головного архіву Литви, що збереглися, наші знання з погляду багатьох аспектів були б набагато бідніші. Отже історики об?рунтовано користуються і ще довго продовжуватимуть користуватися даними ЛМ[11]. 

Дослідження самої Метрики просувається не так швидко, як використання даних, що містяться в ній, або публікація, що останнім часом набрала силу. І все-таки найбільш значуще дослідження старого литовського архіву просунулися вперед за останні двадцять років. З'ясовувалися питання складу, генезису і термінології Литовської Метрики, розглядалися аспекти публікації, використання матеріалу рукописів ЛМ, переміщень державного архіву, організації канцелярської справи та інші проблеми. І все-таки залишається ще немало невирішених питань, пов'язаних із старим литовським архівом. Вони достатньо точно сформульовані публікаторами 8-ї Книги судних справ у передмові до видання. Залишається лише процитувати: «де ж зберігалися і як велися справи до вписування їх в оригінальну книгу і в її копію, куди і як, в яку книгу або книги, як постійно про це мовиться в справах, вписувалися після суду його протоколи і видавалися їх копії? Чи ідентичні книги-копії кінця XVI ст. – початку XVII ст. оригінальним книгам? Чому датування справ у книгах-копіях таке непослідовне і часто не співпадає з їх датуванням в реєстрі? Чому одні і ті ж справи вписані в декілька книг ЛМ? І багато інших "чому"?».

Проведені дослідження показують, що з самого початку свого існування литовська канцелярія, швидше за все за прикладом Коронної канцелярії, вписувала в книги Метрики копії або заголовки далеко не всіх складених і виданих канцелярією документів. Так, у книгах Литовської Метрики виявлено відсутність значної кількості актів часів великого князя Олександра. У середині XVI ст. діяльність канцелярії розвивалася особливо бурхливо, кількість написаної продукції постійно збільшувалася. І в той час, швидше за все, вписати в Метрику всі документи не було можливості, тим паче, що створювалися й інші державні інституції: земські і замкові суди зі своїми канцеляріями, що дещо зменшували об'єм робіт канцелярії ВКЛ. І все-таки, копії документів державної ваги, значущих для боярства підтверджень права володіння землею або приналежності до боярського стану та інших, подібних цим, документів вносилися в Метрику. Але через декілька років зацікавленим особам не завжди вдавалося відшукати в Метриці необхідні записи. 

Очевидно, що Метрика, яка до 1594 р. зберігалася в пожитках господарського палацу Нижнього замку, із-за частих переглядів і поганих умов зберігання занепадала, вже в другій половині XVI ст. оригінальні книги від постійного вживання обтріпались, були