І. Прохазка та інші вчені-природознавці, художники, діячі музичної й театральної культури. Від початку 70-х років у Празі здійснюються перші спроби театральних вистав чеською мовою.
За сприятливих умов "Йосифінського десятиліття", коли було скасовано цензуру й проголошено свободу наукових пошуків, просвітницький світогляд перестав уважатися "приватною" і прихованою справою. У більшості середніх шкіл замість латини запроваджувалася німецька мова. Чеську мову викладали спочатку в Терезіанській військовій академії у Відні (1752), а згодом у Віденському (1775) та в Празькому (1792) університетах. Чеська мова стала одним з багатьох шкільних предметів. Просвітницькі реформи надавали перевагу німецькій мові як панівній у Габсбурзькій монархії. Німецька освіченість, що мала великі культурні здобутки, перетворилася на мірило освіченості взагалі. Німецькою мовою створювалися літературні й наукові праці, нею викладали в університетах, вживали в товариствах освітян і вчених.
ЛІТЕРАТУРА
Ваничек В. История государства и права Чехословакии. Москва, 1981.
Гуса В. История Чехословакии. Прага, 1963. История Чехословакии: В 2 т. Москва, 1959. Т. 2.
Краткая история Чехословакии. Москва, 1988.
Лаптева Л. П. Письменные источники по истории Чехии периода феодализма. Москва, 1985.
Лаптева Л. П. История Чехии периода позднего феодализма и раннего Нового времени (1648-1849). Москва, 1998.
Любавский М. История западных славян. Москва, 1918.
Неедлы З. История чешского народа. Москва, 1952.
Рубцов Б. Эволюция феодальной ренты в Чехии. Москва, 1958.