Курсова робота

«Культура Стародавньої Греції»

ЗМІСТ

Вступ.

Розділ 1. Передумови та історичні умови розквіту культури Греції в V – ІV ст. до н.е.

Розділ 2. Розвиток філософії і науки у Стародавній Греції класичного періоду.

Розділ 3. Розвиток літератури і театру.

Розділ. 4. Образотворче мистецтво і архітектура.

Висновок.

Література.

Вступ

Об’єкт дослідження.

Об’єктом дослідження даної курсової роботи є культура Стародавньої Греції класичного періоду.

Предмет дослідження.

Предметом дослідження курсової роботи виступають особливості розвитку культури цього періоду.

Мета дослідження.

Метою дослідження цієї курсової роботи є висвітлення особливостей формування грецької культури, що в період класичної Греції стала однією із найрозвинутіших культурних систем  Стародавнього світу.

Актуальність теми.

Грецька полісна культура VІІІ – ІV ст. до н. е. Досягла недосяжних висот, стала новою ступінню в розвитку світової культури, здійснила могутній вплив на культуру народів всього античного Середземномор’я.

Тому проблеми вивчення історії культури Стародавньої Греції є актуальними в сучасних умовах, оскільки в цій державі був нагромаджений величезний досвід політичного, економічного, мистецького спрямування.

Практичне значення.

Практичне значення даної курсової роботи полягає в можливості застосування матеріалу роботи при підготовці шкільних уроків, а також використання матеріалу у подальшій науковій роботі.

Щодо літератури, яка використовувалась в даній курсовій роботі, то слід сказати, що це в основному праці вітчизняних вчених.

Радянську історіографію, присвячену античності, можна по­ділити на три періоди. В перший період, який припадає в основ­ному на 20-ті роки, відбувалось становлення  істо­ричної науки, присвяченої стародавньому Сходу, Греції і Риму. Прогресивна частина старих  вчених працювала в радянських вузах і в Академії наук.

Поряд з ними починало працювати або працювало тоді ще молоде покоління їхніх учнів.

Першою серйозною спробою розгорнутого дослідження історії стародавньої Греції була праця О. І. Тюменєва «Нариси соціально-економічної історії стародавньої Гре­ції» (в трьох частинах), яка виходила в 1920—1922 рр. О. І. Тюменєв розглядав давньогрецьке суспільство як рабовласницьке. Та в його праці були ще деякі серйозні недоліки й непослідов­ності.

Па початку 30-х рошв виходить кілька  підруч­ників і посібників з історії стародавньої Греції і Риму. Історія стародавньої Греції і еллінізму була висвітлена в праці О. І. Тюменсва «Історія стародавніх рабовласницьких суспільств», вида­ній у 1934 р. Однак добу еллінізму О. І. Тюменєв тут характери­зував кріпосницькими, а не рабовласницькими відносинами. На­впаки, в двотомному лекційному курсі С. І. Ковальова «Історія античних рабовласницьких суспільств» стародавня Греція і еллі­нізм були подані як рабовласницькі дещо схематично, а селян в елліністичному Єгипті він навіть назвав державними рабами.  Більш вдалим ви­явився курс лекцій В. С. Сергєєва «Історія стародавньої Греції», виданий у 1934 р. В цьому курсі, переробленому й виданому дру­гим виданням у 1939 р., історія стародавньої Греції була викла­дена послідовно і конкретно, як історія рабовласницького су­спільства, що розвивається. Починаючи з кріто-мікенської доби було відзначено складність соціальних відносин рабовласницько­го елліністичного суспільства. Але в книзі не було огляду дже­рел і історіографії, дещо ідеалізувалась Спарта, елементи ідеа­лізації в описові діяльності 1-го Афінського морського союзу тощо. Написаний жвавою, яскравою мовою, цей підручник з до­датком розділів про джерела і історіографію вже після смерті В. С. Сергєєва було перевидано в 1948 р. Є ще перевидання цьо­го підручника 1963 р. Але воно було настільки перероблене і змінене, що може бути назване лише почасти таким, що нале­жить В. С. Сергссву.

В 1937 р. у Москві було засновано солідний науковий журнал «Вестник древней истории», який об'єднує навколо себе радянсь­ких і частково зарубіжних істориків-античників.

У 30-ті роки спільними зусиллями радянських спеціалістів з історії стародавнього світу було до­сліджено загальні закономірності історичного розвитку старо­давнього рабовласницького суспільства в цілому і спеціально історії стародавнього Сходу, Греції, доби еллінізму і Риму. В цьому полягає основна заслуга радянської історіографії 30-х років.

Після тимчасового, викликаного Великою Вітчизняною війною зменшення обсягу досліджень історії стародавнього світу і ста­родавньої Греції вони інтенсивно поновились уже наприкінці і особливо після закінчення війни. В 1946 р. було поновлено пе­рерване в 1941 р. видання «Вестника древней истории».

Якщо в довоєнний час радянські античники головну ува­гу звертали на розв'язання загальних проблем, то тепер на базі, створеній в 30-ті роки, починається успішна розробка історії окремих періодів, окремих районів і розробка спеціальних тем. З історії стародавньої Греції і доби еллінізму вийшов цілий ряд монографій, що висвітлювали історію грецьких колоній При­чорномор'я, давньогрецьких полісів в окремі періоди їхньої істо­рії тощо.

Серед великої кількості монографій згадаймо, наприклад:

«Боспорське царство» В. Ф. Гайдукевича (1949), «Еллі­нізм і його історична роль» А. Б. Рановича (1950), «Античні мо­нети» О. М. Зографа (1951), «Історія античної мальованої кера­міки» В. Д. Блаватського (1953), «Мова і культура мікенської Греції» С. Я. Лур'є (1957), «Дослідження з історії земельних від­носин у Єгипті II — І ст. до н. е.» К. К. Зельїна (1960), «Історія античної Македонії» А. С. Шофмана (т. 1, 1960, т. 2, 1963), «Стародавнє місто Афіни і його пам'ятки» О. М. Колобової (1961), «Рабство в мікенській і гомерівській Греції» Я. А. Ленцмана (1963), «Мілет» М. М. Кобиліної (1965), «Ахейська Греція» Т. В. Блаватської (1966), «Російська історіографія античності (до середини XIX ст.)» Е. Д. Фролова (1967) і багато інших.

На основі нововідкритих джерел і нових досліджень у різні часи було видано загальні огляди історії стародавнього світу і підручники. В 1955 і 1956 рр. вийшли І і II томи «Всесвітньої історії», в якій у хронологічній послідовності деякі розділи при­свячено Греції і еллінізму. Було видано нові підручники й посіб­ники з історії стародавньої Греції: «Історія