військові. Вони вирішили терміново провести роботи зі створення лускових установок. Керівники Радянського Союзу й Куби намагалися якомога швидше завершити всі роботи, щоб американці не змогли визначити, яка тепер реальна воєнна потужність Куби. У своїх мемуарах Хрущов через певний час писав, що за допомогою привезених на Кубу ракет можна було знищити Нью-Йорк, Чикаго й інші промислові міста, не кажучи вже про Вашингтон.
Чутки про воєнні роботи чимраз частіше почали доходити до американців. Але вони не мали прямих доказів, тому що погода була нелітна. Лише 10 жовтня їм удалося відновити фоторозвідку. Одержавши фотографії, вони ще більше стурбувалися. Військові спостерігали будівництво автодоріг там, де зовсім недавно проходили джунглі. Президент наказує збільшити територію спостережень. Але американцям знову не щастить: над Кубою пролітає тайфун. Нові знімки отримані тільки 14 жовтня. Американські пілоти намагалися зняти все, що відбувається на території Куби з якомога меншої висоти. їм удалося опуститися на висоту 130 метрів. Були зроблені тисячі фотознімків, які ще більше переконали американців у тому, що йдеться саме про ракетні установки типу «земля-земля». А на знімках, зроблених 17 жовтня, уже можна було побачити й кілька нових пускових площадок, на яких знаходилися 16 або 32 ракети, дальність яких, за висновком експертів, складала більше тисячі миль.
Кеннеді створив особливий військово-політичний штаб — Виконавчий комітет Національної ради безпеки. У всіх його членів уже не було сумнівів щодо небезпеки, яка загрожує Америці. Вони вимагали в президента відповідних дій. В одному їхні думки не завжди збігалися: ніхто не знав точно про характер і масштаби воєнних дій Радянського Союзу й Куби. Одночасно президент США Джон Кеннеді та його брат Роберт виступали за повну морську блокаду Куби. А інші члени ради хотіли закидати бомбами всі пускові установки. До районів, максимально наближених до Куби, усе стягалися й стягалися війська. Кеннеді не погодився з пропозицією негайної масової атаки, хоча й Дозволив почати блокаду. А СРСР продовжував стверджувати, що його ракет у Республіці Куба не існує, отримані ж фотознімки — це чергова фальсифікація американців.
У той час у Карибському регіоні розвертається армада зі 180 військових кораблів. Американські війська приводяться в стан підвищеної бойової готовності. Атомні підводні човни з ракетами «Поляріс» у зв'язку з отриманими секретними наказами змінюють свої курси. Бомбардувальники стратегічної авіації абсолютно на всіх базах одержують наказ піднятися в повітря з повним ядерним навантаженням. Пілоти бомбардувальників знаходяться в повітрі по черзі, щоб постійно нести військову вахту. Шість дивізій були розгорнуті у Флориді, на військову базу в Гуантанамо на Кубі перекидалися додаткові війська.
22 жовтня по телебаченню виступає Д. Кеннеді. Він підтвердив відомості про блокаду Куби, розповів про деякі інші заходи. Підкреслив причини, що викликали воєнні дії в США. Кеннеді був упевнений, що де тільки перші кроки Америки щодо Куби. Далі буде гірше. Президент виступав протягом 20 хвилин. Усі країни затаїлися в чеканні найгіршого. Тим часом військовий міністр США Р. Макнмара проводив підготовчі дії для бомбардування й окупації острова Куба. Для цього йому було необхідно 250 тисяч солдатів, 90 тисяч бійців морської піхоти й більше 100 десантних кораблів.
Микиті Хрущову відразу доповіли про виступ по телебаченню президента США. Він знав і про всі приготування американського уряду завдяки добрій розвідці. Однак масове телебачення й радіомовлення замовчувало події, що відбувалися. Проте роботи з установки ракет тривали. Для їх закінчення було потрібно ще кілька днів. Хрущов мріяв про створення на Кубі могутньої ракетної бази, але всіляко опирався загрозі війни. Керівник Радянського Союзу намагався розв'язати основну проблему: військова підготовка США — це блеф чи реальність?
Уже 24 жовтня СРСР заявляє рішучий протест проти блокади Куби й інших воєнних заходів США. Радянський Союз наполягав на негайному скликанні Ради Безпеки ООН. Міністром оборони СРСР було наказано привести Збройні Сили країни в стан підвищеної бойової готовності, анулювати відпустки та скасувати демобілізацію. Як і раніше, СРСР заперечував наявність на Кубі наступальної зброї. Уряд заявляв, що там знаходиться тільки зброя, необхідна для самооборони. Куба починає також готуватися до воєнних дій. Фідель Кастро оголошує загальну мобілізацію. Радянський представник В. Зорін на терміново скликаному засіданні Ради Безпеки знову заперечує той факт, що на Кубі знаходяться ракети з ядерною зброєю.
На Кубу були відправлені близько 20 радянських кораблів, перші з яких уже досягали лінії блокади. Щоб довести свою непричетність до всіх подій, що розгортаються, Хрущов відвідує ввечері 23 жовтня Великий театр, передбачаючи, що за ним будуть уважно спостерігати.
Кеннеді відправляє Хрущову послання, у якому просить дотримуватися правил блокади. Президент підкреслював, що Сполучені Штати не хочуть відкривати вогонь по радянських кораблях. Про це послання в СРСР не довідався ніхто, крім наближених осіб Хрущова. Не було опубліковане й послання У. Тана, який закликав призупинити перевезення зброї на Кубу. Тим часом президент США одержує від своєї розвідки відомості про те, що в Карибському морі з'явилися радянські підводні човни. Це становило дуже серйозну загрозу для американських авіаносців.
Уранці 24 жовтня до лінії блокади за 500 миль від Куби наблизилися два радянські кораблі. їхнім прикриттям був підводний човен. Американська сторона випустила свій авіаносець «Ессекс» із вертольотами, оснащеними для боротьби з підводними човнами. Р. Макнамара наказав: якщо виникне необхідність, без роздумів атакувати радянський підводний човен, застосовувати глибинні бомби зі слабкими зарядами для того, щоб човен