Уряд Стоядіновича в берез-ні 1938 р. заявив, що розцінює "аншлюс" Австрії як "суто внутрішню справу німецького народу". Під час чехосло-вацької кризи югославська влада радила своєму союзнику по Малій Антанті налагодити відносини "доброго сусід-ства" з гітлерівською Німеччиною.

1938 р. Мала Антанта припинила своє існування. Крен зовнішньої політики Югославії вбік фашистських держав ставав очевидним.

Висновок

Югославія утворилася внаслідок об'єд-нання ряду югославських земель. Серед них були як неза-лежні держави — Сербія, Чорногорія, так і землі, що входили до складу Австро-Угорщини, — Хорватія, Боснія й Герцеговина, Словенія та інші. Утворення нової держави на карті Європи було безу-мовно прогресивним явищем. Однак до існуючих сторіч-чями суперечностей і проблем додалися нові, що призвели до трагічної розв'язки вже у наші дні. У листопаді 1920 р. в країні відбулися вибори до Уста-новчих зборів, в перебігу яких перемогу одержали сербські політичні партії, що виступали на захист політики центра-лізації держави. 28 липня 1921 р. на день св. Віда (у річницю битви на Косовому Полі 1389 р.) Установчі збори прийняли конституцію, що дістала назву Відовданської. "Сербо-хорвато-словенська держава, — проголошувалося в 1-й статті конституції, — є конституційною, парламентською і спадковою монархією".Королівство сербів, хорватів і словенців 1918 р. не було випадковим конгломератом різних земель. Його виник-нення було наслідком свідомого прагнення південносло-в'янських народів до об'єднання. 6 січня 1929 р. в країні відбувся державний переворот. Того дня король Олександр опублікував маніфест, у якому заявив, що парламентаризм "став перепоною для будь-якої плідної діяльності в державі". Скасувавши Відовданську конституцію й розпустивши Народну скупщину, король взяв усю повноту влади до своїх рук. Усі політичні партії та організації, підозрювані в антидержавній діяльності, розпускалися. Королівство сербів, хорватів і словенців було перейменоване на Королівство Югославія, що мало символізувати державну й національну єдність "трийменного наро-ду". Введення нового адміністративного поділу мало на меті стерти навіть в назвах областей будь-яку згадку про окремі народи. Дев'ять нових областей — "бановін" — було названо за назвами рік. Кордони проведено з таким розрахунком, щоб сербське населення складало в них більшість. Після вбивства Олександра королем було проголошено його 11-річного сина Петра, а на чолі регентства поставлено дядька мало-літнього монарха принца Павла. Підвалини держави по-хитнулися. Під час чехосло-вацької кризи югославська влада радила своєму союзнику по Малій Антанті налагодити відносини "доброго сусід-ства" з гітлерівською Німеччиною.

Література

Всесвітня історія. 1918-1939 рр. Посібник. – К., 2000.

Історія Югославії з ранніх часів по наш час. – М., 2001.

Словник-довідник з Новітньої історії. – К., 1999.