Хрещення Русі й утворення помісної Руської православної церкви
Деякі" міста відкрито виступили проти щирого прагнення Володимира допомогти людям прийняти християнство. Почали цю боротьбу волхви — офіційні проводирі язичництва. Новгород, Муром і Ростов не хотіли скоритися насильницькому хрещенню.
Володимир спочатку вирішив перехрестити своїх синів, яких було 12, і багатьох своїх наближених слуг. їм було наказано знищити всіх язичницьких ідолів. Головного ж ідола — Перуна — він негайно наказав скинути в ріку. Духівництво зобов'язане було припинити проповідувати язичництво та зайнятися проповідництвом християнських постулатів.
У призначений день відбулася найбільша подія — масове хрещення величезної кількості киян. «Наступного ж дня, — мовиться в літописі, — вийшов Володимир із попами царициними й корсунськими на Дніпро, і зійшлося там людей без числа. Увійшли у воду й стояли там одні по шию, інші по груди, молоді ж біля берега по груди, деякі тримали дітей, а вже дорослі бродили, попи ж робили молитви, стоячи на місці. І було видно радість на небі й на землі з приводу стількох душ, які рятуються... Люди ж, хрестившися, розходилися по домівках. Володимир же був радий, що пізнав Бога й людей його, подивився на небо та сказав: «Христе Боже, що створив небо й землю! Глянь на нових людей цих і дай їм, Господи, пізнати Тебе, істинного Бога, як пізнали Тебе християнські країни. Утвердив в них праву й непохитну віру й мені допоможи, Господи, проти диявола, хай здолаю підступ його, сподіваючись на Тебе та на Твою силу». Різні джерела пропонують різні версії щодо дати здійснення цього обряду. Одні дослідники вважають, що це відбулося в 988 p.; інші схиляються до версії, що трохи пізніше у 989—990pp. Услід за Києвом приймають хрещення такі міста, як Полоцьк, Туров, Тмутаракань, Чернігів, Новгород, Ростов, Володимир-Волинський. Князеві Володимиру вдалося навернути до християнства практично всю Київську Русь. Завдяки цьому утворилася єдина Руська православна церква. Допомогла Володимиру й Візантія. Відтіля прибули єпископи на чолі з митрополитом. Болгарія відрядила своїх священиків, які привезли із собою богослужбові книги слов'янською мовою. По всій Русі почалося будівництво храмів, почали відкриватися училища для підготовки духівництва з руського середовища. У літописі тих часів повідомляється, що Володимир «наказав рубати церкви й ставити їх по тих місцях, де раніше стояли кумири. І поставив церкву в ім'я святого Василія на пагорбі, де стояв ідол Перуна й інші, і де творили їм треби князь і люди. По інших містах почали ставити церкви й призначати в них попів, > приводити людей на Хрещення по всіх містах і селах». Грецькі майстри допомогли спорудити в Києві величний кам'яний храм на честь Різдва Пресвятої Богородиці (Десятинну церкву), куди були перенесені святі мощі рівноапостольної княгині Ольги. Християнство прижилося на Русі.
Церква намагалася посилити значення князівської влади. Князів вона вчила як треба керувати: «забороняти злим і страчувати розбійників». «Ти поставлений біля Бога на покару злим, а добрим на помилування», — говорило духівництво
Князеві Володимиру, доводячи, що князь не може залишитися байдужим до і насильства та зла у своїй землі, що він повинен наводити в ній лад. Такий погляд ; духівництво обґрунтовувало переконанням, що князівська влада, як і