послаблення гусизму. Це їм зрештою вдалося. У той час, коли радикальні гусити (таборити) не бажали поступатися своїми вимогами, помірковані виступали лише за "чашу", нехтуючи іншими пунктами. Так утворилася т. зв. "панська коаліція" чашницької та католицької шляхти, яка почала готуватися до вирішальних битв. Гусити на чолі з П. Голим ЗО квітня 1434 р. поблизу містечка Ліпани (в районі Праги) зазнали поразки від армії "панської коаліції".
Результати битви відкривали шлях до компромісу: делегати церковного собору визнали причастя під обома видами, проте інші статті прийняли із застереженням. З цим рішенням погодилися помірковані утраквісти, особливо коли Сигізмунд запевнив їх, що ресекуляризації церковного майна не відбудеться й церкві не повернуть відібрані маєтності. Ця угода дістала назву "Базельських (Празьких) компактатів", які урочисто проголосили на сеймі в Іглаві 5 липня 1436 р. Згодом їх схвалив Сигізмунд, який підтвердив також цілу низку інших земельних прав і привілеїв. На сеймі в Іглаві Сигізмунда було проголошено чеським королем. Після його смерті (грудень 1437 р.) припинила своє існування й Люксембурзька династія, а чеський престол залишився вільним.
З прийняттям "Базельських компактатів " і легалізацією гусизму Чехія стала своєрідним острівцем віротерпимості серед християнських країн Заходу. Чехія провіщала майбутню Реформацію, однак ще тривалий час залишалася ізольованою, оскільки офіційна церква вважала її небезпечним розсадником єресі.
ЛІТЕРАТУРА
История южных и западных славян: В 2 т. Москва, 1998. Т. 1.
Средние века и новое время.
Краткая история Чехословакии: С древнейших времен до наших дней. Москва, 1988.
Лаптева Л. П. Гуситское движение в Чехии. XV век: Учебно-методическое пособие. Москва, 1990.
Лаптева Л. П. Гуситское движение в освещении современников: Источники и материалы для практических занятий. Москва, 1992.
Лаптева Л. П. История Чехии периода феодализма (XV век — 1648 г.): Учебное пособие. Москва, 1993.