ХАНААНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ. Після перемоги в битві біля Ісси Александр заво-ював Сирію, Фінікію та Палестину. Не підкори-лося йому лише багате фінікійське місто Tip. Ча-стина міста була розташована на острові. Алек-сандр наказав насипати в морі греблю, щоб з'єднати Tip з берегом, і цією греблею доставити до стін міста стінобитні машини — тарани. Через півроку Александр захопив Tip. Половину жи-телів він продав у рабство, а половину звелів жор-стоко стратити — розіп'ясти на хрестах.
ЗАВОЮВАННЯ ЄГИПТУ. Далі армія Александра рушила на Єгипет. Єгиптяни не любили персів і радо вітали македонян як своїх визволителів. Цілий рік армія відпочивала в Єгипті і готува-лася до наступних походів. За цей час за наказом Александра в дельті Нілу було збудовано місто Александрія. Нині Александрія Єгипетська — одне з найкрасивіших і найбагатших міст світу. Єгипетські жерці оголосили Александра сином бога Амона.
Відтоді характер полководця почав псуватися, він загордився і ба-жав, щоб йому поклонялися як богу. Для греків і македонців це було незвично.
БИТВА ПРИ ГАВГАМЕЛАХ. З Єгипту македонська армія пішла в Месопотамію. Неподалік від річки Тигр, біля села Гавгамели відбулася вирішальна битва македонян із пер-сами. Коли дві армії зблизилися, настав вечір. Дарій III боявся не-сподіваного нападу. Тому він нака-зав своїм воїнам вишикуватись на полі і не спати.
Александр зробив інакше. Він дав можливість своїм воїнам виспа-тися і підготуватися до битви. Його полководці, налякані великими силами персів, пропонували напасти на персів уночі, але Александр відповів: «Я не краду пере-мог!» З цими словами він зайшов у свій на-мет, ліг і спокійно заснув.
Вранці розпочалася битва. Перси, змучені безсонною ніччю, ледве трималися на ногах від утоми. Проте їх було більше, ніж маке-донян. Крім того, Дарій виставив на полі битви колісниці з прикріпленими до коліс та дишел гострими косами, які косили противника. Але македонські лучники перестріляли візничих, а потім розступилися і пропусти-ли коней з колісницями між своїми рядами. Александр пробився до самого центра перського війська — туди, де був Дарій. Дарій так злякався, що покинув військо і втік далеко в степи. Невдовзі він загинув від рук персів.
АЛЕКСАНДР У ПЕРСІЇ. Після битви при Гавгамелах Александру вже легше було захопи-ти найголовніші перські міста — Вавилон, Сузи, Персеполь.
У Персеполі були розкішний царський палац і гробниці перських царів. Александр за-хопив незліченні скарби. Для того щоб їх вивезти з підвалів палацу, потрібно було 10 тисяч пар мулів та 5 тисяч верблюдів. Усього бу-ло взято кілька тисяч тонн золота і срібла. Після цього Александр своїми руками підпалив палац. За кілька годин від нього лишилися тільки попіл та руїни. Були знищені чудові тво-ри мистецтва, створені не одним поколінням людей.
З БІОГРАФІЇ АЛЕКСАНДРА МАКЕДОНСЬ-КОГО. Під час походу в Середню Азію македонське військо йшло безводною пустелею. Нещадно пекло сонце, і воїни дуже хотіли пити. Але води ніде не було. По дорозі їм зустрівся караван, і погоничі налили царю у його шолом трохи води. Та, коли цар побачив, як жадібно див-ляться на нього воїни, він не став пи-ти воду, а вилив її у пісок. Після цьо-го в армії полюбили Александра ще більше.
ПОХІД НА ІНДІЮ. Із Середньої Азії Александр пішов на Індію. Він мріяв дійти до «кінця світу». Маке-донські воїни перейшли через гірський хребет Гіндукуш і опинили-ся в Індії. Далі військо, стомлене по-ходами, йти відмовилося.
Повернувшись у Вавилон, який він зробив столицею, Александр влаштував грандіозне весілля персіянок зі своїми воїнами. Він хотів створити з персів і греків один народ. Сам він одру-жився з дочкою вбитого царя Дарія Статірою.
В останні роки правління Александр перейняв багато персь-ких звичаїв, які здавалися грекам і македонянам смішними і принизливими.
Цар сидів на троні в золотій короні та розкішному персько-му вбранні. Він вимагав, щоб його вважали богом і вклонялися йому до землі. (У греків не існувало звичаю вклонятися.)
Александр збирався в новий, африканський похід. Але не-сподівано захворів і помер у віці тридцяти трьох років. Сталося це в 323 р. до н. е. Тіло Александра залили медом і поклали в золотий саркофаг.
МОНАРХІЯ АЛЕКСАНДРА МАКЕДОНСЬКОГО. Внаслідок завоювань Александра утворилася величезна держава, що простя-галася від Греції до річки Інд. Необмеженим володарем цієї дер-жави була одна людина — сам Александр Македонський. Така форма правління називається монархією, від грецьких слів «монос» («сам, один») і «архо» («володарюю»).
На завойованих землях Александр свідомо прагнув пошири-ти грецьку культуру, грецьку мову. Він запрошував греків пере-селятись у спеціально побудовані для них міста — такі, як Александрія Єгипетська. А всього Александр заснував 20 міст і кож-не назвав своїм ім'ям. У цих містах життя було організоване за грецьким зразком: стояли храми еллінським богам, діяли театри і бібліотеки. На основі грецької культури Александр мріяв створити но-ву світову державу, де панували б рівність усіх громадян, свобода, добро-бут.
Слідом за єгипетськими жерцями греки та інші народи та-кож почали шанувати Александра як сина бога. До нас дійшли монети IV ст. до н. е. із зображенням бога Зевса або героя Геракла, але з обличчям Александра Македонського.
Після раптової смерті царя почалися сутички між його пол-ководцями, які розділили завойовані Александром землі на кілька самостійних держав. Головними з них були три: Маке-донська, Сирійська і Єгипетська.