У 1936 р. голова уряду Гембеш помер. Новим головою уряду став Даранья. Він продовжував політику свого попередника, ще більше обмежив виборче право громадян. Влада хортистів зміцніла. У 1938 р. парламент прийняв закон про розширення диктаторських повноважень Хорті. Капіталовкладення у військову промисловість зросли на 1 млрд. пенге, що означало відкриту підготовку до війни.

Міждержавні відносини Угорщини з Німеччиною розвивались досить успішно. Економічне зближення обох країн було реальністю. 2 листопада 1938 р. Угорщина згідно рішення Віденського арбітражу (не без допомоги Німеччини та Італії) отримала південну частину Словаччини і Закарпатської України – територію в 12 тис. кв. км. з населенням понад 1 млн. чол.

На початку 1939 р. уряд Імреді приєднався до антикомінтернівського Пакту, увійшовши таким чином до фашистського блоку держав. 2 лютого 1939 р. СРСР у знак протесту проти цього кроку Угорщини розірвав з нею дипломатичні відносини.

У березні 1939 р. Угорщина за згодою Німеччини захопила усю Закарпатську Україну і брала участь на боці Німеччини в ліквідації Чехословацької держави. Шовіністичні настрої від цих “здобутків” охопили значну частину угорського суспільства.

Історичний шлях Угорщини у міжвоєнний період був складним і суперечливим. Він пролягав через революцію і проголошення незалежності, утвердження і поразку радянської влади. Завершився цей період її історії утвердженням диктатури Хорті, її орієнтацією на фашистську Німеччину.

Література:

Бережков В. М. Страницы дипломатической истории 4-е.изд –М., 1987 611с.

Вторая мировая воина в воспоминаниях. –М., 1990. 551с.

Говард М. Большая стратегия. Август 1942 – сентябрь 1943. –М., 1980. 464 с.

Год кризиса 1938-1939. Документи и материалы. –М., 1990. Т.1-2.

Грушевский М.С. На порозі нової України. –К., 1991. 120 с.

Документи и материалы кануна второй мировой войны 1937-1939. –М., 1981. Т.1-2.

Ефимов Г.К. Устав ООН: инструмент мира. –М., 1986. 131с.

Иллюхин Р.М. Лига Наций 1919-1939. –М., 1962.

История внешней политики СССР 1917-1966. –М.,1986. Т.2. 691с.

История международных отношений и внешней политики СССР 1917-1987. –М., 1987. Т.1-2.

Крылов С.Б. История создания ООН. –М., 1960. 343 с.

Ллойд Джордж. Правда о мирных договорах. –М., 1957. Т.1-2.

Локарнская конференция 1925г. Документы –М., 1959. 511с.

Майский И. М Воспоминания советского дипломата 1925-1945. –М., 1987. 711с.

Алатри П. Происхождение фашизма –М., 1961. 461с.

Брандт В. Воспоминания –М., 1981. 521с.

Вебер А.Б. Классовая борьба и капитализм. Рабочее и профсоюзное движения XX в. –М., 1991. 391с.

Желев Ж. Фашизм. Тоталитарное государство. Перевод с болгарского –М., 1991. 391с.

Забастовочная борьба трудящихся. Конец XIX – 70-е годы XX ст. Статистика 391с.

Идеология международной социал-демократии в период между двумя мировыми войнами –М., 1984. 296с.