У 1923 р. індекс промислового виробництва в США на 42% перевищив довоєнний рівень. Металургійна промисловість виплавляла чавуну, сталі більше, ніж Англія, Франція і Німеччина, разом взяті. На заводах Форда вперше була введена поточна і конвеєрна система праці, використовувалися методи хронометражу. Йшов процес посиленого оновлення основних капіталів, впровадження у виробництво найновішої техніки, здійснення раціоналізації і інтенсифікації праці робітників. Собівартість продукції зменшувалась, підвищувалась конкурентоспроможність американських товарів. Зовнішня торгівля зросла на 43% порівняно з довоєнними роками.

Концентрація і централізація промисловості ще більше зросла. Надвисокими темпами розвивалися такі нові галузі промисловості, як автомобільна, електротехнічна, хімічна, гумова, радіоапаратури. Мала місце спеціалізація крупних підприємств, особливо в автомобільній промисловості. Виробничі потужності автозаводів досягли 4-5 млн. автомобілів на рік. Будівництво автотрас здійснювалось по всій країні. Їх довжина досягла 185 тис. миль. Різко зросли темпи житлового будівництва.

Офіційна пропаганда стверджувала, що раціоналізація веде до підвищення зарплати, закликала робітників до активної участі робітників та службовців до розробки і здійснення проектів раціоналізації виробництва. Другим напрямком, який мав забезпечити класовий мир, мала стати співучасть американських робітників у володінні акціями підприємств. Слід відзначити, що цей процес в умовах економічного піднесення набрав досить широкого розмаху. Було засновано кілька робітничих банків.

У 1923 р. помер президент США У. Гардинг. Виконуючим обов’язки президента став віце-президент К. Кулідж. У 1924 р. в США відбулися чергові президентські вибори. Перемогу на виборах здобув К. Кулідж (Республіканська партія). Особливість цих виборів полягала в тому, що вперше у виборах поряд з традиційними партіями – Демократичною і Республіканською – брав участь Прогресивний блок, який очолив сенатор-республіканець Р. Ла-Фоллет. Його програма передбачала захист інтересів дрібної буржуазії, націоналізацію гідроелектростанцій та залізниць, надання фермерам дешевого кредиту, поліпшення життя робітників та ін. Ла-Фоллета підтримала значна частина робітників, фермерів, ліві партії та організації, Виконавчий комітет Американської федерації профспілок (АФП).

Ла-Фоллет здобув на виборах близько 5 млн. голосів. Це була поразка дрібнобуржуазних верств населення в протистоянні з крупним капіталом країни.

Початок президентства К. Куліджа співпав зі вступом США в період економічного піднесення. Хаос у виробництві, торгівлі і фінансах був позаду, революційні атаки робітничого класу були відбиті, влада буржуазії зміцніла.

К. Кулідж висунув гасло: “Справа Америки – бізнес!”. Це була сутність усієї політики США упродовж 1924-1932 рр. Рівень безробіття був мінімальним – 1,5 млн. чол. Пропаганда переконувала усіх про рівні можливості громадян у досягненні матеріальних благ, багато говорили про наступ “ери проспериті” (добробуту). Продуктивність праці в промисловості зростала, конвеєрна система здобула широке застосування, особливо в нових галузях виробництва.

Робітничий рух послабився, ідея взаємозалежності робітників і підприємців була реалізована у створенні компанійських профспілок. Спроби компанійських профспілок підтримувати страйкарів зустріли опір з боку підприємців, профактивістів звільняли з роботи. У цьому руслі слід розглядати судовий процес над робітниками Сакко і Ванцетті. Їх звинуватили у вбивстві касира взуттєвої фабрики. Не отримавши доказів, суд виніс їм смертний вирок, який був виконаний 23 серпня 1927 р. Тоді ж відбувся ще один резонансний судовий процес в м. Дейтоні над вчителем біології Д. Скопсом. Його звинуватили в викладанні у школі теорії Дарвіна. Це було ще одним підтвердженням того, що в США встановилась атмосфера політичної нетерпимості.

Фермерські господарства переживали кризу перевиробництва сільгосппродукції ще з 1920 р. Виживали в конкурентній боротьбі крупні ферми. Протягом 1920-1930 рр. фермерське населення США зменшилось на 1млн. 202 тис. чол. Чимало з них поповнили ряди безробітних у містах.

Американське суспільство мало проблеми і в негритянському питанні. Формальне зрівняння негрів з білими повсюдно відкрито порушувалось. Негри не могли розраховувати на рівну з білими оплату праці. АФП не приймала негрів у профспілки. Спроба комуністів захистити негрів від дискримінації з боку буржуазії особливих результатів не дали. У той же час число членів ку-клус-клану досягло 4-5 млн. чол. Вони виступали проти негрів, емігрантів і добились скорочення емігрантів у США в 4 рази.

Вибори президента США у 1928 р. відбулися в розпал “Проспериті”. Багатьом здавалось, що рівень продуктивних сил досяг такого показника (зріс на 43%), що про бідність не може бути і мови, а процвітання Америки безмежне в часі.

Республіканська партія, йдучи на вибори, записала у свій актив здобутки попередніх років, обіцяла і надалі зберегти “проспериті”. Більшість американців повірила республіканцям. Г. Гувер – ставленик Моргана – був обраний президентом США. Це була третя підряд перемога республіканської партії на президентських виборах.

4 березня 1929 р. Г. Гувер зайняв президентське крісло. В уряд увійшли представники мільярдерів Меллон, Стімсон та ін. Економісти прогнозували високі темпи виробництва і на перспективу. Пропаганда стверджувала про вступ США в золотий вік. Символом процвітання вважався автомобіль. У 1929 р. на 1тис. чол. припадало 189 автомобілів. Населення США зросло зі 105 до 122 млн. чол. Міське населення збільшилось на 27%, а сільське – скоротилось на 5%. Покупки американців у кредит дорогих речей стали звичним явищем (навіть автомобіль). Вартість акцій росла. Усі вкладали свої заощадження в акції.

Не хотіли американці помічати скорочення асигнувань на оновлення основних фондів, ознак перевиробництва, зростання до 2 млн. чол. безробітних, розорення дрібних фермерів та інші негативні явища в суспільно-економічному житті країни.

Вартість акцій, які котувалися на Нью-Йоркській фондовій біржі, за п’ять років (1924-1929)зросла з 27 млрд. до 87 млрд. доларів, тобто більше ніж втричі. Грою акціями на біржі було охоплено від